> Topics > CULTURE > Ecological culture > Environmental activities in Tavria (Kherson) > Наш дім нам і берегти
Наш дім нам і берегти
19.06.2006Викладачі Херсонського державного університету Микола Бойко та Сергій Чорний видали навчальний посібник «Екологія Херсонщини». Не говоритимемо про мізерний наклад цієї «зеленої біблії» для школяриків. Важливе інше: науковці піднімають на щит загострено екологічні проблеми унікального куточка України, береги якого омивають три моря, де шумить ковилою єдиний в Європі первозданний степ, де найбільше у державі заказників і заповідників. Але...
Автори підручника б'ють на сполох: «Інтенсивне землеробство, гідромеліоративне будівництво, знищення лісів та перетворення боліт в басейні Дніпра змінили величину рідкого, твердого та хімічного стоку річки за останні кілька століть... Це призводить до ускладнення режимів рівнів води в руслі, погіршення умов розвитку рибного господарства, судноплавства і водопостачання».
Але ж цим не обмежується, бо екологічних проблем у регіоні — море.
Та досить, як мовиться, проливати сльози. Потрібно рішуче діяти! Саме з цим наміром п'ять місяців тому очолив Херсонське обласне управління охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Олександр ВЄТРОВ.
—До переходу на роботу в Херсон я був головою Великоолександрівської райдержадміністрації. З екологічної точки зору—одного з найпроблемніших районів області. Маю на увазі насамперед постійне «знакове» широкомасштабне лихо — підтоплення степових сіл, а найперше Борозенського і Білої Криниці — підземними водами. Ми зупинили їх наступ. Але вони встигли «вимити» з державного бюджету сотні тисяч гривень. На щастя, не безслідно: спільними зусиллями нашого міністерства, Держкомводгоспу України, обласних і районних властей стихію вдалося приборкати, яка — через десятки років! — відступила. В подоланні спільної біди брало участь, зрозуміло, і обласне управління екології і ресурсів.
— Найактивнішу?
— На мій погляд, не зовсім. Коли мене призначили на нову посаду, коли ознайомився з усіма екологічними проблемами регіону, зібрав наших спеціалістів і поставив завдання: давайте на найближчий час визначимося з пріоритетними напрямами нашої діяльності. Пропозицій пролунало більше десятка. Зупинилися на першочергових «больових точках». Проблема номер один — ліквідація непридатних і заборонених до використання отрутохімікатів, які образно називають екологічною «бомбою» регіону. У березні-квітні ми провели повну інвентаризацію цих «бомб» в усіх без винятку районах. Результат такий: на сьогодні просто неба знаходиться 289 тонн різної отрути. А затарити в спеціальних контейнерах вдалося вже 450 тонн непридатних пестицидів на 504-му кілометрі залізниці, залізничній станції Мирне. Правда, деякі контейнери потекли. Ми оперативно викликали виробників цих контейнерів і примусили ліквідувати брак. При цьому довкілля не постраждало.
— З цим зрозуміло. А як бути з пестицидами, що «зберігаються» під відкритим небом?
— Є ціла програма щодо їх ліквідації. Для нашого регіону виділено 2 млн. 510 тис. гривень. Тільки-но одержимо кошти, одразу проведемо тендер серед підприємств, які можуть отруту знищити. Найперша вимога: знищення «бомб» має бути якісним, а вже потім говоритимемо про вартість робіт. Іншими словами, цю «бородату» проблему ми повинні вирішити в найближчі місяці.
— Херсонщина — це неозорі водні угіддя: Дніпро, Чорне і Азовські моря, Інгулець...
— Хочете вірте, хочете ні, але досі всіма проблемами використання запасів «голубих комор» займалася Азово-Чорноморська інспекція. Та за сприяння голови облдержадміністрації Бориса Сіленкова і Мінекоресурсів України нам вдалося добитися передачі інспекторських функцій територіальному управлінню. Це необхідно для того, аби комплексно вирішувати всі проблеми, пов'язані з навколишнім середовищем — насамперед з охороною живих водних ресурсів. Одержавши ці повноваження, ми побачили, що робиться, зокрема, на Дніпрі в період нересту риби, а в результаті припинили різні «контрольні» і «наукові» вилови живого срібла. Для цього у структурі управління створено відділ заповідної справи і контролю за живими водними ресурсами. До речі, це питання перебуває на контролі і нашого міністерства, і Президента країни, що говорить про його надзвичайну важливість.
- Чи правда, що управління до Вашого приходу не мало ні необхідного транспорту, ні сучасної оргтехніки, крім одного комп'ютера, ні засобів зв'язку?
Це так. Інспекторів у штаті управління майже півсотні, а виконувати інспекторські функції було майже неможливо. Нині кожен із них має мобільний телефон і має змогу оперативно інформувати про виявлені факти. Маємо більше півтора десятка комп'ютерів. Міністерство виділило в січні два нових автомобілі, з'явився мікроавтобус, відремонтували поламані машини... Придбали два човни з японськими моторами, катер відремонтували. І тепер браконьєри на воді знають: від нас не втекти! Через те у період нересту без «улову» і ми не залишилися.
Василь ПІДДУБНЯК.
Газета «Новий день», 8 червня 2006
