Знати та любити рідну мову
Україна стала домівкою для представників 130 народностей та національностей. У нашій області проживає 115 з них.
– На Херсонщині – 491 школа, у 29 із них викладання ведуть російською мовою, – розповідає завідувач науково-методичної лабораторії національних меншин Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Валентина Чабаненко. - Крім того, в області є 30 дитячих садків, виховання в яких відбувається мовою Пушкіна та Толстого. Але цим перелік навчально-виховних закладів, де хлопці вивчають рідну мову, не вичерпується. У Херсоні працює школа «Хабад» та невеликий дитсадок, де дітлахи осягають культуру, традиції, звичаї та мову єврейського народу. Далеко за межами обласного центру відома загальноосвітня школа №16. Тут створено національні класи: німецьку, польську, грецьку. Величезну допомогу у роботі надають національні громади та його культурні центри. Наприклад, у Новоолексіївці Генічеського району, у місці компактного проживання кримських татар, у школі №1 вивчають кримсько-татарську мову. У цьому ж населеному пункті є дитсадок, де виховання ведуть мовою кримських татар. У селі Зміївка Бериславського району хлопчаки та дівчата у недільній школі вивчають шведську мову, у Скадовську – грецьку.
- Свого часу Україна дала можливість 10 тисячам турків-месхетинців переїхати на свою територію. Тоді на Херсонщину прибули 3700 із них, – розповідає Валентина Чабаненко. - Тепер представників цієї національності можна зустріти практично у кожному районі області: Чаплинському, Голопристанському, Білозерському, Горностаївському, Каховському... Там, де національні громади ініціюють вивчення дітьми рідної мови, ми завжди йдемо їм назустріч: хлопці вивчають її і факультативно, і в недільних шкіл. Все залежить від бажання батьків, а ми готові допомогти їм.
За словами Валентини Олександрівни, основна проблема при вивченні мов національних меншин полягає у хронічній нестачі підручників,
а часто їх просто немає. Втім, нещодавно у цьому питанні намітилося певне зрушення: на сайті Міністерства освіти і науки України з'явилася інформація про те, що на державному рівні, за рахунок бюджетних коштів, буде відновлено видання підручників для шкіл з російською, кримсько-татарською, польською та іншими мовами навчання .
– На мою думку та думку моїх колег, національне виховання слід починати з раннього віку – найкраще з дитсадка, – зазначає Валентина Чабаненко. - Терпимості, доброму ставленню до людей іншого етнічного та культурного походження, до їхніх поглядів, переконань треба вчити не дорослих людей, а дітей. Це дуже копітка і делікатна робота. Але, давши дітям уявлення та знання про інші культури, звичаї, вірування, мови, ми навчимо їх абсолютно нормально сприймати наш багатоликий світ. Адже незнання завжди породжує нерозуміння.
Софія Серебрякова
«Гривна-СВ».- №48 (420).- 27.11.2009.- стор.4
