on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Music > Kherson regional Philharmonic society > Освідчення в коханні

Освідчення в коханні

01.01.2000

Зачекалися херсонські слухачі зустрічей з Мистецтвом музики. У цьому плані початок жовтня завжди жаданий - Міжнародний день музики, початок концертних сезонів філармонії та музичного училища. І ось уже на другий день жовтня (на жаль, з деяким запізненням) до міжнародного музичного свята відкрила концертний сезон обласна філармонія - як завжди, першим концертом нашої уславленої «Гілеї» на чолі з народним артистом України Георгієм Вазіним. Прозвучали новий для міста твір Ф.Шуберта - камерна симфонія «Дівчина та смерть» І відроджена в репертуарі майже через 10 років моноопера М.Таривердієва «Очікування», де знов як солістка з великим успіхом виступила викладач музучилища Данута Омельян.

А ще через день шанувальники вокалу зустрілися з найспівучішою родиною Херсонщини - свій вечір влаштували солісти філармонії Світлана Пищевська та лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені Глінки заслужений артист України Харіс Ширинський. Скажу одразу й відверто: концерт пройшов надто буденно, не було атмосфери свята і важливості того, що творилося у високому значенні того слова по сцені. Публіки було аж занадто мало для двох чудових солістів, котрі зробили б честь будь-якій столичній залі; неприбрані старі стільці на заднику сцени теж не додали урочистості. А це ж початок сезону - тільки другий концерт! Мабуть, керівництву філармонії слід більш вимогливо ставитися до організаційних моментів. Втім, коли зазвучали голоси виконавців, чудова музика, про ці «дрібниці» вже не згадувалось - мистецтво брало своє.

Не вельми велика за обсягом, але складна, насичена програма дозволила і Світлані Пищевській, і Харісу Ширинському знову продемонструвати свою майстерність, чудову харківську школу, різноманітний репертуар» високу вокальну форму. Концерт не мав якоїсь конкретної спрямованості, але у програмі досить чітко простежувалися дві епохи: старовинна класика і оперний романтизм другої половини XIX сторіччя. Перша представлена такими значними прізвищами, як Каччіні, Гендель, Перголезі, Моцарт. У другій серед інших сяяли фрагменти з опер Бізе та Верді. Деякі роботи вокалістів вже добре відомі, апробовані, деякі ж звучали вперше.

Невелика витончена арія італійського композитора Перголезі «Якщо кохаєш», з якої розпочала свій виступ С.Пищевська, одразу ж полонила вимогливістю до звуку, бережливим ставленням до мелодійної фрази. Масштабність і разом з тим лірико-драматична виразність вирізняли тлумачення співачкою відомої «Аве, Марія» Каччіні. І далі, аж до кульмінації у двох фрагментах з «Кармен» Бізе знаменитої «Хабанери» і трагічного Аріозо гадання, де розкрився і драматичний дар співачки, і голосова насиченість та експресія. А ось щодо фортепіанного супроводу, особливо у «Хабанері», є суттєві претензії. С Пищевська та Х.ШиринськиЙ виступали у супроводі відносно нового для них концертмейстера - Ірини Плаксєєвої, яка в цілому добре опанувала складну програму і повністю з нею впоралася. Але саме в «Кармен» проблеми є. Свіжістю дихала і сяяла світлом, чистотою «Колискова» з опери «Поргі та Бесс» Гершвіна, яку співачка виконала тонко і м'яко.

Харіс Ширинський у своїх фрагментах створив цілу низку блискучих вокальних і акторських робіт - привабливий Дон-Жуан з келихом іскристого шампанського (арія з опери Моцарта). Скорботний, суворо-стриманий маркіз ді Поза з опери Верді «Дон Карлос»; непримиренний у ненависті та водночас скривджений і стражденний батько в «Ріголетто» Верді, Якщо вести мову про Досконалість - саме так, з великої літери, то й були саме виходи Харіса Ширинського. До слова, добре знаючи репертуар співака, уперше для себе слухав та відкривав його «Дон Карлоса», і був вражений внутрішньою силою, напругою» динамікою виконання. Хотілося заплющити очі й відчути себе у середньовічній Іспанії, або, принаймні, у залі оперного театру...

«Під завісу» виконавці об'єдналися в дует (на жаль, не надовго - усього на один номер) і подарували публіці ефектну кінцівку концерту -«Повтори, що кохаєш» Р.Фрімля. З задоволенням повторюю: «Так, кохаю». Дуже добре знаю мистецтво цих чудових співаків, багато працював і працюю з ними. А ось ніби відсторонився, сів у залі слухачем - і знову закохався в їх голоси, вокальний та артистичний талант. Хотілося б, щоб так само полюбив їх хтось із меценатів, бо співати на голодний шлунок стає все важче... Або хоч хто-небудь з керівництва міста чи області підтримав бодай морально - завітав на один з перших концертів сезону. Проте, за сумною традицією, - нікого... А якби й зарплату - хоч не всю, що заборгували, а лише за місяць-два! Та де там - залюбленими в мистецтво залишилися лише слухачі, та я разом з ними.
У чому й розписуюся -
Едуард ДОБРИКІН, музикознавець.

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page