Полігон винищення птахів?
Завершилася чергова експедиція орнітологів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» узбережжями Перекопської затоки та Сивашу з херсонської сторони. Метою її було виявлення рідкісних та зникаючих видів, їх чисельності, а також з'ясування загальної орнітологічної ситуації, що складається поточного року в регіоні. Враховуючи, що такі обстеження тривають вже десятки років, науковці мають можливість аналізувати тенденції змін і визначати чинники, що їх спричиняють. На арені подій суттєво виділяються два фактори, які формують загальну орнітологічну ситуацію: динаміка клімату і діяльність людини. Ми уникаємо слова «господарська», тому що за сучасного ставлення до прибережних територій таку діяльність важко віднести до розряду господарської.
Стосовно першого чинника — клімату — констатуємо, що два посушливих минулих сезони та й затяжний бездощовий період поточного року викликали пересихання більшості водойм приморських територій, а відтак, і зменшили площу, придатну для більшості навколоводних птахів. Цим не проминули скористатися люди, проклавши дороги туди, куди зазвичай на гумових човнах запливали лише мисливці та браконьєри. Про таку діяльність красномовно говорять купки гільз, що вкривають практично всі коси Перекопської затоки, відомої як водно-болотяне угіддя міжнародного значення. Зазначимо, що Україна, відповідно до вимог Рамсарської конвенції, взяла на себе зобов'язання оберігати всю біоту, яка існує на таких територіях. Які ж тенденції простежуються в орнітологічній ситуації?
Радує те, що поступово зростає чисельність окремих видів, свого часу винищених людиною до критичної межі, але в силу зміни психології останні десятиліття переслідуються менше: канюк степовий, орлан білохвіст, огар, мала і велика чепури тощо. Нами знайдено два нових поселення видів, занесених до Червоної книги України: каспійського мартина та косаря. Місце і зараз є важкодоступним і буде оприлюднене лише в спеціальній літературі, або ж за умови, що виявиться цивілізований інтерес для оголошення території орнітологічним заказником. На жаль, браконьєрів там вистачає і зараз, оскільки заборонені для використання китайські сітки повикидало хвилями на берег. Із них ми виплутували пташенят мартинів.
Натомість катастрофічним можна зважати стан чисельності саме тих видів птахів, які є на сьогодні мисливськими. Так, проїхавши близько 300 кілометрів угідь, що належать до мисливських, ми зустріли лише одну пару сірих гусей, але без пташенят. На тих же землях ще 15 років тому їх зустрічали зграйками. У серпні, як тільки розпочиналося полювання, до Біосферного заповідника «Асканія-Нова» зі всього Присивашшя зліталося від 3 до 5 тисяч птахів цього виду. Минулого року прилетіло аж 158 особин! Крижень тримається на окремих ставках, де господарюють орендарі і, звісно, обмежують туди доступ. Але ця чисельність є мізерною. Цьогорічні виводки настільки різняться у віці, що незрозуміло, як можна буде відкривати полювання у серпні, чим роками «славилася» Херсонщина в плані розведення і використання мисливських ресурсів. Розпочинаємо полювання раніше за всіх і закриваємо наприкінці січня. Виявляється, мисливське лобі може зупинити лише розпорядження з Києва щодо крайньої пожежонебезпечної ситуації, як це було минулого року! В результаті маємо конкретний результат. Вся біотехнія наших організацій УТМР зосереджена на виставленні табличок, що зазначають господарів мисливського угіддя, схованок із очерету та Т-подібних підставок для більш влучної стрільби. Це безспірний факт. І якщо нам і можуть заперечити, розповівши про 3—4 мисливських господарства, де і реалізуються внески членів товариства, то вся інша територія є полігоном винищення не тільки видів, що розмножуються на теренах Херсонщини, але й прилітають із інших регіонів країни та інших держав. Тож як в цій ситуації може бути відкрите полювання на пернату дичину?
Віктор Гавриленко,
професійний орнітолог, заслужений природоохоронець України
"Новий день".- №25 (5027).- 20.06.2013.- стр.10
