Риба з захарівського поду
Цілий каскад ставків було створено під час будівництва Каховської зрошувальної системи у водоймищі захарівського поду Новотроїцького району. Вони виконували головне завдання — прийом і акумулювання води з каналів після закінчення поливного сезону, скидання дренажних вод, чим захищали від підтоплення населені пункти та не допускали розсолення води у затоці Сиваш.
У водоймищах вирощували також товарну рибу. Спеціалісти розповідають, що, зокрема, рибгосп «Південний» одержував за сезон до 1000 тонн білого амура, товстолоба, коропа. Згодом ставки стали стрімко заростати очеретом, почалося їх забруднення, через що рибне господарство було занедбано. І лише тоді, коли Державне агентство водних ресурсів України передало на баланс Генічеському управлінню водного господарства (начальник Володимир Косов) 1 200 гектарів водного дзеркала, було розроблено і впроваджено цілісний комплекс заходів з вирощування риби та очищення ставків біомеліоративним способом.
За словами керівника проекту Віктора Косова, вчені з кафедри рибництва Херсонського державного аграрного університету на чолі зі старшим науковим співробітником Павлом Кутіщевим здійснили роботу з вивчення кількості живих організмів, наявності кормової бази. Завдання виконати обгрунтування і науковий супровід проекту взялися науковці Херсонської гідробіологічної станції НААН України, очолюваної кандидатом біологічних наук Сергієм Овечком, та відповідальний виконавець проекту завідуючий сектору аквакультури Володимир Туранов.
- В рамках госпдоговірної теми, - розповідає Володимир Пилипович, - протягом вегетаційного періоду проведено комплекс досліджень, спрямованих на вивчення гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водоймища, визначено його біопродуктивний потенціал, розроблено обгрунтування акваторії. Незважаючи на занедбаний стан ставків, значне заростання вищою рослинністю, відсутність водообміну, зруйнування господарських та гідротехнічних споруд, каналів, рибовловлювачів, Віктор Косов і його команда вирішують найголовніші завдання економічної та екологічної ефективності розвитку аквакультури - здатність забезпечувати ставки власним рибопосадковим матеріалом.
- Для успішної реалізації цього проекту, - розповів Віктор Косов, - було придбано апарати для інкубації ікри, басейн для утримування плідників, обладнаний та запущений в роботу за допомогою спеціалістів Херсонської гідробіологічної станції НААН України власний інкубаційний цех, споруджено ставки для утримування стада плідників риб. Під керівництвом грамотного спеціаліста Володимира Туранова, який має досвід роботи у Бірмі та В'єтнамі, у штучно створених умовах у квітні нам вдалося одержати 2,5 млн. личинок коропа, а з них - 820 тисяч штук малька, який було розселено у 3 ставки з розрахунку 1000 штук на 1 гектар. Це була велика перемога. Крім того, у ставки було випущено 10 тонн білого амура, товстолоба, коропа.
Характерною особливістю при цьому є те, що фахівці Херсонської гідробіологічної станції володіють унікальними методами штучного відтворення риб, які значно підвищують вихід личинок, їх виживаність та темпи росту, що дозволяє отримати високоякісний посадковий матеріал у не пристосованих умовах. Вже наступного року планується зариблення водоймища підрощеною молоддю коропових видів риб, виходячи з рівня розвитку кормової бази. Для досягнення меліоративного ефекту науковцями будуть отримані гібриди риб-меліорантів, адаптованих до умов конкретного господарства та випущені у ставки захарівського поду. У планах також одержання в штучних умовах малька піленгаса для подальшого його розселення у Сергіївський залив озера Сиваш.
Володимир Менисенко
«Новий день».- №48 (5251).- 23.11.2016.- стр.6
