Розвиваємо традиції народного співу
«Українське, слов'янське пісенне мистецтво — ціла епоха в світовій культурі. Продовжуючи, розвиваючи традиції народного співу, ми підтримуємо національні культурні здобутки країни»
Інтерв'ю з директором Херсонського училища культури, викладачем, диригентом народного хору, керівником фольк-гурту «Свічадо», Заслуженим працівником культури України Варгуном Михайлом Григоровичем.
- Михайле Григоровичу, 2014 рік ювілейний для Херсонського училища культури. Виповнюється 70 років з дня його заснування. Фінансують культуру за залишковим принципом, то як «виживає» училище сьогодні?
- Чуєте? В актовій залі лунає спів! Тож ми живемо і навчаємось. Увечері збирається гурт «Свічадо». Новий репертуар ми підбирали в Іванівському та Чаплинському районах на навчальній практиці. Збираємося показати нові твори на звітному ювілейному концерті у травні, запрошую, до речі, шановну редакцію в гостьову ложу театру 19 травня о 17.00, вхід вільний для зацікавленого глядача. Плануємо, також, відвідати м. Львів. Там щорічно проводять фестиваль хорових колективів. Щодо коштів, поїдемо за свій рахунок. В цьому році держава виділила на училище кошти тільки на зарплатню, стипендію, тепло та електропостачання. Навіть на папір не залишається! Але ж працювати з народним хором, творчими колективами «в стіл» неможливо! Пісня живе, поки є виконавець і слухач.
- Чи є престижною сьогодні ваша спеціальність? Навряд чи юнак-випускник Херсонського училища культури співом зможе нагодувати свою сім'ю, та чи є робота для керівника хору?
- На селі культпрацівник має стабільну зарплатню, кожен випускник отримує направлення в заклад культури, і той, хто бажає працювати, знайде роботу! Ми даємо знання щодо організації дозвілля населення, методиста, керівника клубу, диригента народного аматорського хору, випускник отримує виконавчі навички на баяні, акордеоні, фортепіано.
- Хто навчає таких віртуозів? Як формується викладацький склад училища?
- Вирощуємо у власному колективі, як у казці.... Якщо серйозно, на 50% викладацький склад це випускники училища культури з послідуючим до навчанням в консерваторії, музакадемії, інституті культури. У нас є навіть трудові династії: Нерушів, Домарацьких, Плаксєєвих - це наші лідери. Взяти хоча б Олену Сергіну (Неруш). Змалечку вона була разом з батьками на репетиціях та виступах хору училища, а зараз сама очолює академічний хор, який, до речі, є лауреатом Всеукраїнського конкурсу ім. Б.Лятошинського (Золота медаль). Такий викладач пройшов студентське життя, знає ази спеціальності з середини, тому розмовляє з вихованцями на «мові молоді».
- Абітурієнт - 2015 прийде в училище? Може краще до музичної академії чи до КНУКіМ М. Поплавського? Що Ви робите для залучення майбутніх студентів?
- Краще всього спрацьовує власний приклад: виступи на концертах, дитячих ранках, участь у народних святах в районах Херсонщини. Не байдужі до нашої творчості «Скіфія», студія ВТВ, обласне радіо. Дякую Вашій редакції за підтримку, такі публікації про наше життя дуже важливі. Також маємо свій сайт, де висвітлюємо новини про здобутки на фестивалях. Так найбільш значущі у 2013 році були перемоги на Всеукраїнському конкурсі хорових колективів ім. Я. Степового у м. Харкові та у Київському конкурсі ім. Демуцького, де нам пощастило взяти участь та зайняти І місце. Та головне: в свідомості наших вихованців необхідно виплекати мрію - співати, робити велику справу - керувати народним чи академічним хором, що означає бути на передовій в ланцюжку національної культури, захищати істинні цінності української духовності... За 4 роки юнацтво міцніє, формується голос, навички хормейстера. Водночас студенти отримують атестат про середню загальну освіту, тобто спочатку - міцна професійна база для дев'ятикласників, а потім будь-яка академія залюбки візьме нашого випускника!
Бесіду записала викладач училища культури
Коротецька Н.І.
«Херсонський вісник».- № 50 (1267). - 04.12.2014.- стр.4
