on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728  

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > CULTURE > Archaeology of Tavriya > Greatest burial mound

 

Найбільший курган


Продовжуючи розповідь про найвідоміших із відкритих на Херсонщині скіфських курганів, не можна не згадати про найбільшого кургана Скіфії – «Огуз».

«Огуз» є гігантським насипом понад 20 метрів у висоту і понад 380 метрів у колі. Прекрасно знаючи кургани Північного Причорномор'я, Веселовський писав про «Огузу» таке: «Від Бердянська до Сірогозу (тобто протягом 187 верст) і на південь від цієї лінії я ніде не зустрічав курган такого розміру і такого струнких».

Розкопки цього кургану відбувалися упродовж чотирьох польових сезонів (1891-1894 роки). За цей час археолог зумів перерізати центральну частину кургану траншеєю 21 метр. Під центром насипу було виявлено гігантську яму (16,3X16,3, глибиною 6,4). Вона була наповнена величезними шматками дикого каменю. На дні ями було виявлено кам'яну гробницю. Стінки та перекриття гробниці кріпилися за допомогою масивних залізних конструкцій. У кам'яних блоках було просвердлено спеціальні отвори, куди вставлялися скріпи, потім їх заливали свинцем. Сама гробниця-склеп та принцип її будови є суто грецькими. У жодному скіфському кургану нижнього Подніпров'я не зустрічається подібна споруда. З півдня до склепу вів коридор завдовжки 34 метри і завширшки понад два метри. На відстані 4 метри від входу в склеп лежав охоронець. Поруч із ним виявлено: спис, ніж, набір бронзових і кістяних наконечників до стріл. Поховання слуг виявлено у нішах викопаних у південній та західній стінах ями. Поруч із ними знайдено два срібні персні з плоским щитком, бронзові сережки та бронзове дзеркало. Ще одна ніша у східній стіні виявилася порожньою. Цей склеп був неодноразово пограбований. У ньому було знайдено лише кілька золотих бляшок різних типів, розбиті амфори, уламки копій.

З такими скромними успіхами закінчилися розкопки кургану «Огуз» Веселовським, однак через 8 років про нього історична громадськість почула знову. Осінніми дощами 1901 року було підмито одну з стрімких стін старого підкопу. Після її обвалу місцеві селяни знайшли кілька золотих речей. Звістка про це швидко облетіла всю округу і на «Огузі» знову почалися пошуки скарбів. У різних частинах кургану, особливо в південно-західному краю, знаходилися все нові і нові золоті предмети. Археологічна комісія звернулася з листом до Таврійського Губернатора, в якому містилося прохання поставити на кургані охорону та конфіскувати у «чорних» копателів усі награбовані цінності. Весною 1902 року на курган приїхав досвідчений дослідник В.М. Рот. Щоб зберегти для науки безцінні знахідки, вкрадені місцевими жителями з Огуза, Рот активно почав скуповувати стародавні артефакти. Те, що йому вдалося врятувати, було відправлено до Ермітажу. Це переважно вироби із золота: різноманітні пронизки, напівсферичні гвоздики з петелькою на обороті, численні бляшки різного розміру із зображенням людських облич, розетки із шістьма та вісьма пелюстками та багато іншого. Найцікавіші бляхи - орел, що летить, і левиця, що лежить.

Через нестачу фінансування В.М. Рот був змушений обмежитися прокладкою лише однієї траншеї центром кургану, саме там, де місцеві жителі знаходили найбільшу кількість золотих речей. Досліднику вдалося виявити велике кінське поховання. Щонайменше, сім коней було поховано в «Огузі». Вони мали екіпірування у вигляді золотої збруї, що являла собою фігурки тварин, платівок, прикрашених гравіюванням, налобників з фігурами звірів. Було знайдено срібний налобник із зображенням левиці, що готується до стрибка, а також литий ажурний нащічник із гравіюванням. Взагалі зображення лева є дуже типовим для предметів, знайдених у кургані «Огуз». Наприклад, до складу одного з наборів кінської збруї, знайдених в «Огузі», входить пластинчастий налобник, на якому намальовані чотири голови лева, причому дві з них повернені мордами одна до одної.
З часів розкопок «Огуза» 1901 року минуло понад сто років. З того часу жодна археологічна експедиція їм серйозно не займалася.

Місцеві кургани чекають свого часу. У них приховані ще чималі таємниці, здатні здивувати та порадувати нас – сучасних мешканців цієї давньої та загадкової землі, ім'я якої – Херсонщина.

Павло Іванов-Остославський
Булава.-13.11.2008

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page