on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

"Щасливий тим, що я живу"

Театр — це мистецтво синтетичне, і актор має бути синтетичним, — вважає актор Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М, Куліша Сергій МИХАЙЛОВСЬКИЙ. Він відомий херсонським театралам не лише як неперевершений герой-романтик: Ромео з «Ромео і Джульєтти», Лукаш із «Лісової пісні», Андрій з «Тараса Бульби», Рауль із «Фіалки Монмартра», д'Артаньян з «Трьох мушкетерів», а й як автор слів «Гімн Мельпомени» та музики до вистав, зокрема «Багато галасу даремно». А ще це прекрасний актор-вокаліст, людина з надзвичайною пластикою.

— Сергію, цього року минає вже 10 років Вашої роботи в театрі. Це була мрія дитинства?
— Ні, хоча я й грав у шкільних виставах, закінчив музичну школу, співав і грав на баяні у сільському клубі, мене навіть артистом називали, але я мріяв бути футболістом. Актором став випадково.

— Цікава історія?
— Ні, після закінчення школи прочитав оголошення про набір випускників на театральне відділення Херсонського училища культури — і вступив. Навіть навчаючись на першому курсі, про професію актора не думав. Єдиною перспективою, яку я бачив для себе, була робота в сільському клубі. Та вона мене не влаштовувала.

— А як потрапив до професійного театру?
— Вчився на відмінно, був одним з кращих студентів. На третьому курсі мене помітив директор театру Олександр Книга: спочатку — у виставі, потім — на державних іспитах у рок-опері «Юнона і Авось», і запросив на роботу. Так я і мої однокурсники Тетяна Проворова і Микола Степаненко стали акторами театру.

— Чи запам'яталася перша роль, і які взагалі стали найулюбленішими?
— Уперше в театрі я зіграв Кая у «Сніговій королеві» — це одна з моїх улюблених ролей. Одночасно у цій виставі я грав і Розбійника. Подобаються ролі Лукаша, Ромео, на яких зростав. Хотів би, щоб ці вистави відновили. Однією з улюблених вистав є «Інтерблоха». Була навіть мрія зіграти Лівшу.

— А чи були ще ролі, які мріяв зіграти?
— Так, дякуючи режисеру Ірині Корольовій, я зіграв д'Артаньяна в «Трьох мушкетерах». У дитинстві захоплювався книжкою і фільмом, навіть грав у мушкетерів: я був д'Артаньяном, мій брат Сашко — Портосом, а друг—Атосом. Нас було тільки троє, Араміса не було. Хотілося бути схожим на д'Артаньяна: сміливим, сильним, чесним, благородним і щоб у мене закохувалися дівчата.

—Театр—це велика сім'я. У Вас дружні стосунки з багатьма акторами. А чи є улюблені партнери?
—Дуже легко працювати з Оленою Галл-Савальською, Руженою Рубльовою, Тетяною Проворовою, Оленою Пасько. Добре розуміємося з Олександром Мельником, склався творчий тандем з Сергієм Кияшком, а для свого кума актора Євгена Гамаюнова я став наставником. У нас справді чудові стосунки в колективі, ми допомагаємо один одному в створенні образів і є друзями в житті та на сцені.

— Чи впливає кількість глядачів у залі на Вашу гру?
— Актор має завжди пам'ятати, що він актор і має грати для одного глядача, як для тисячі. І якщо вдається викликати емоції, донести ідею, примусити замислитися хоча б одну людину — ти зробив свою справу. Найголовніше, щоб глядач не залишився байдужим. На жаль, ми живемо в час, коли оголені тіла виставляються напоказ і це вважається «мистецтвом». А хочеться чогось справжнього, світлого, доброго. Мистецтво має притягувати прекрасне. Дуже приємно, що глядачі почали ходити до театру, що в залі не залишається порожніх місць.

— Ви колись жалкували, що стали актором?
— Я не уявляю для себе іншої професії. Можна було б, звичайно, стати бізнесменом, заробляти великі гроші, але хочеться чогось для душі. Я знайшов себе в театрі.

— Ви щаслива людина?
— Я щасливий тим, що живу, в мене є дружина, донька, є театр. Моя дружина Ольга — завідувач перукарського цеху театру, мене цілком підтримує в творчості. Вона скрипачка, має абсолютний музичний слух і допомагає мені у написанні музики, записі фонограм. Вона є моїм першим слухачем і критиком.

— А чим захоплюєтеся у вільний час?
— Ремонтом, бо дизайн — моє хобі. Вільний час проводжу з друзями на рибалці, маю власний човен. Крім спокійного відпочинку, люблю екстремальний — водні лижі, мрію купити мотоцикл.
Сергієві днями виповнилося 30 років, йому бажали здійснення найзаповітніших мрій, щоб поруч завжди крокували творче натхнення й успіх, щастя і удача.

Наталя ГРАБОВЕЦЬКА.
Новий день.-09.10.2008

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page