Художниця стала почесною громадянкою
Під час святкування Дня міста в обласному центрі офіційно привітали нових почесних громадян Херсона. Серед них - художниця Олена Рибальченко. 91-річна мисткиня відома далеко за межами Херсонщини, працює у стилі наївного реалізму. Відтак, коли в сесійній залі постало питання про присвоєння їй високого звання, депутати проголосували одразу, чого не було під час розгляду деяких кандидатур.
Художницю Олену Рибальченко мистецтвознавці називають херсонським Гогеном. Як і знаменитий французький постімпресіоніст, вона самоучка, не має спеціальної освіти, а створює шедеври. Пенсіонерка зізнається: ніколи не мріяла про славу і нагороди. Просто робила те, без чого жити не може - малювала. Попри те, що в родині були художники, з живописом Олена Рибальченко подружилася вже в пенсійному віці. Все почалося з ремонту в квартирі. Кострубату стіну не було чим заклеїти, її господиня просто розписала... звичайною емаллю. Вийшла прямо картина.
Свої наступні роботи пенсіонерка створила на шматках фанери, ДСП, тих, що знаходила на вулиці, або їй приносили люди. Так Олена Павлівна намалювала понад тисячу картин. Рідкісний, неповторний стиль наївного мистецтва. У такій техніці творили Марія Приймаченко, Катерина Білокур, Поліна Райко. Та роботи Рибальченко легко відрізнити за сюжетною лінією. На картинах зображене українське село з його мальовничими краєвидами й колоритними людьми. До того ж, художниця малює пісні, у буквальному сенсі ілюструючи сюжет того чи іншого фольклорного шедевру. Хоча, буває, й відступає від традиції - якось намалювала учасника АТО, котрий втратив на війні обидві ноги. Чоловіка на дощечці з колесами пенсіонерка побачила на вулиці. Серед натовпу ще зовсім молоду, а вже скалічену людину, ніхто не помічав, а от Олена Павлівна того обличчя забути не може, тому вирішила намалювати захисника.
На картинах Олени Рибальченко завжди яскраві кольори, це роботи, оповиті теплом. Сама художниця - людина дуже позитивна. Хоча доля її не пестила. Народилася в 1928 році, під час війни осиротіла, втративши і батька, і матір. У 14 років взяла на плечі тягар, який, здавалося б, під силу тільки дорослим: виховувала молодшого брата. Пережила два голодомори. Маючи диплом педагогічного училища, за освітою працювала недовго. Безгрошів’я змусило піти на станкобудівний завод. Було це в Харкові, там «відбарабанила» 30 років. До Херсона, де укорінився брат, переїхала вже в літах. Своєї родини не має.
Визнання до художниці прийшло давно. Її роботи знаходяться у низці великих музеїв України. Так, свого часу півсотні картин придбав Національний музей ім. І. Гончара, більше ста художниця подарувала краєзнавчому музею м. Павлограда на Дніпропетровщині, де народилася, ще 112 робіт передала обласному художньому музею ім. О.О. Шовкуненка. Немало її картин у приватних колекціях, і не лише в Україні. У Херсоні, Львові, Києві організовувалися персональні виставки робіт Олени Рибальченко. Та, попри славу, живе живописець більш ніж скромно - в однокімнатній квартирі, а олійні фарби і пензлі купує за мізерну пенсію.
Аби унікальна херсонська художниця отримала почесне звання, перед депутатським корпусом клопотала низка небайдужих людей - друзі Олени Павлівни, журналісти, громадські активісти. І от нарешті справедливе рішення прийняте. Олена Рибальченко - заслужено почесна громадянка Херсона.
Марина Савченко
«Новий день».- №40 (5449).- 30.09.2020.- стр.16