Вітаємо майстра!
Минулого тижня, у великій концертній залі Херсонського державного університету, відбувся ювілейний вечір «Життя моє - пісня», присвячений 65-річчю від дня народження народного артиста України, професора Хариса Ширинського
Творче життя Хариса Ганеєвича дуже цікаве, багатогранне. І як у більшості талановитих людей, складалося з певних періодів становлення, починаючи від навчання виконавському мистецтву і аж до педагогічної діяльності.
Першим кроком до творчої відзнаки був вступ, у 1971 році, до Харківського інституту мистецтв, де він відзначився як талановитий і старанний студент. Після закінчення інституту, у 1979 році, Харис Ширинський був направлений до оперної студії при Харківському інституті мистецтв на посаду соліста-вокаліста. Тут він виконував провідні оперні баритональні партії.
Ширинський стає переможцем Республіканського конкурсу-огляду навчальних закладів мистецтва і культури УРСР; отримує І премію серед солістів на Всесоюзній творчій естафеті, присвяченій XXI Всесвітньому фестивалю молоді та студентів на Кубі; у Таллінні завойовує звання Лауреата Всесоюзного конкурсу імені М. Глінки... А на той час йому тільки 30 років, а він уже відбувся і як професійний виконавець, у його житті вже неосяжно панувала пісня.
З 1982 року Харис Ширинський став солістом-вокалістом Херсонської обласної філармонії, і саме тут він реалізував себе як багатожанровий виконавець вокального мистецтва. У 1995 році йому присвоєно звання «Заслужений артист України».
Паралельно з роботою у філармонії артист викладав у Херсонському музичному училищі, багато його учнів закінчили музичні академії у Києві, Одесі та ін. Є такі, які й сьогодні продовжують вчитися у Майстра, свого улюбленого педагога, на кафедрі вокалу і хорових дисциплін Херсонського державного університету, де професор Ширинський розкрився у новій якості, з новим поглядом на підготовку молоді, у ще більш яскравому ореолі.
Своїм сприйняттям він виховав любов до пісні учням, які так само, як і їхній вчитель продовжують повторювати: «Життя моє - пісня». Тож, і не дивно, що на ювілейний вечір Майстра завітали його вихованці, які радували його своїми досягненнями.
Вітали артиста і його колеги по сцені, серед яких була народна артистка України Наталя Лелеко, народна артистка України Олена Галл-Савальська; заслужений артист України, доцент Віктор Гурба, заслужений працівник культури України Наталя Левченко та багато, багато інших відомих артистів.
На ювілейний вечір завітала і народний депутат України п'яти скликань Катерина Самойлик, яка привітала ювіляра та висловила слова вдячності: «Хорошо, что украинская земля, и в частности херсонская, богата такими талантами, такой открытой душой, таким великим человеком, который прославляет нашу землю, который пропагандирует и украинскую песню и сокровищницы мирового искусства.
Я горжусь, что я дружу с Харисом Ганеевичем. И я очень горжусь тем, что этот человек - мощный человек, и не только он, но и сотрудники этого университета достойны поклона за то, что они прославляют нашу землю».
Сам «винуватець» заходу, як завжди був трохи соромливим і здавалося, що все це не він і не для нього. Усі, хто знають Хариса Ширинського зблизька, не втомлюються повторювати: такої талановитої, професійної і водночас скромної людини просто не знайти.
Тому й відповідь на наше питання, чи залишився він задоволений програмою; була десь «програмована»: «Довольным никогда не будешь. Совершенству нет предела, поэтому я стараюсь, как можно лучше, но бывает, как получается».
Крім того артист був безмежно вдячний глядачам, які, незважаючи на складні ситуації у політичному житті держави, все ж залишилися вірними творчості Майстра: «Я очень признателен зрителю, который пришел в такое сложное время».
Будемо відверті, ювілейний вечір, присвячений 65-річчю від дня народження народного артиста України, професора Хариса Ширинського пройшов на найвищому рівні, і все це завдяки його безмірному таланту, майстерності та професіоналізму.
Ми також приєднуємось до всіх вітань і добрих слів на адресу ювіляра і бажаємо Харису Ганеєвичу міцного здоров'я, довгих років життя, нових творчих здобутків і подолання нових вершин вокальної творчості.
Дарина Дишкант
«Акценти». - №5, 6 (355, 356).- 26.02.2014.- стр.8
