Він народився на радіо

01.03.2005

Досьє
Олександр Євгенович Бриков: рік народження – 1947, Херсон. Освіта вища – закінчив факультет російської мови та літератури Херсонського державного педінституту. Студентом співпрацював з газетою “Текстильник” та вів радіопередачі на Херсонському бавовняному комбінаті, друкувався в обласній та центральній пресі. На обласному радіо з 1978 року. Розпочинав завідуючим кореспондентської мережі та редактором молодіжних програм. Потім як старший редактор очолював редакцію народного господарства. Працював відповідальним випусковим. В 2000 році призначений головним редактором обласного радіо, а в 2001-му стає директором творчо-виробничого об’єднання “Дніпро”.

Дипломант республіканського комітету радіо та телебачення, свого часу входив в десятку кращих радіожурналістів України молодіжних програм. Для того, щоб зробити репортаж, готовий проїхати разом з каскадером скрізь стіну вогню або спуститися в ракетну шахту. Шанувальник музики. Займається спортом з 18 років, зараз ходить в спортзал разом з сином. Пише прозу та вірші. Вважає, що будь-яку справу треба робити гарно – або не братися за неї зовсім. Взагалі він полюбляє життя, як би важко іноді не було.

Колись професія передавалася від батька до сина. Порушити традицію було дуже важко, а в середньовічному Китаї майже неможливо. Так утворювались цілі династії шевців, кравців, художників або музикантів (достатньо пригадати відому родину Баха). Але у переважній більшості сучасних людей у зв'язку зі словом «династія», в першу чергу, спадає на думку назва популярного американського телесеріалу.

Але навіщо далеко ходити за прикладами, коли і у нас в Херсоні є своя справжня династія. Олександр Євгенович Бриков, обираючи професію, теж пішов шляхом батьків. З Великої Вітчизняної війни Евген Бриков вернувся з орденами та медалями. Йому та його дружині Сімоні як фахівцям з вищою педагогічною освітою запропонували піти на журналістські курси в Харкові. Вони вирішили, що це дуже цікава пропозиція – адже журналістика тоді давала можливість стежити за життям і розповідати про процеси відбудови та відродження країни. Навчатися їм довелося у дуже досвідченого спеціаліста, який писав в губернській газеті ще до революції.

Після закінчення курсів у 1947 році Євгена Опанасовича призначили головним редактором обласного радіо в Херсоні. Практично він став одним з його фундаторів, тому що ця організація була заснована тільки три роки тому - у 1944-му. Сімона Михайлівна теж деякий час працювала на радіо, але потім пішла працювати у школу, де викладала російську літературу. Молода сім'я отримала квартиру в тому самому приміщенні при редакції, де потім і з'явився на світ їхній син Олександр. Так що він буквально народився і виріс на радіо.

Олександр Євгенович пригадує, що батьки полюбляли свою професію, особливо їм подобалось готувати нариси про простих трудівників, в яких розкривався внутрішній світ людини. Вони створювали дещо романтизовані, але правдиві портрети своїх сучасників, їхній вплив на сина виявився дуже важливим. Насамперед, вони вчили його порядності та поваги до інших і, безумовно, передавали свій досвід. З 14 років Олександр вже був позаштатним кореспондентом, але на обласне радіо він прийшов тільки через 17 років, вже після армії та педагогічної праці. Це стало можливим тільки після того, як батько пішов на пенсію, а на радіо звільнилось вакантне місце в ті часи кумівство не заохочувалося.

Сім'я Брикових - це справжня династія. Не тільки батько й мати Олександра працювали на радіо, але й сестра, і донька Тетяна, а молодший син Євген у свої 12 років вже вів рубрику «Футбол очима підлітка» (зараз він вчиться в ліцеї і визначається з вибором професії). Навіть зі своєю дружиною Олександр Бриков познайомився на роботі - у нього зайшлося серце, коли він побачив маленьку тендітну дівчину з важкою апаратурою та мікрофоном.

Віддавши радіо 27 років, Олександр Бриков вважає його своїм покликанням і подарунком долі. Випробувавши себе в майже всіх засобах масової інформації, він впевнений, що саме радіо є найбільш універсальним - воно не нав'язливе, його можна слухати, займаючись своїми справами, і не бути до нього прикутим, а ще воно залишає слухачеві можливість подумки домальовувати картини, і таким чином перетворюватися в співавтора.

В період перебудови Олександр Бриков став одним із засновників прямоефірних інтерактивних передач. На той час це був досить сміливий експеримент з дзвінками (в перший раз за 30 хвилин до студії додзвонилося понад 100 чоловік) та прямими включеннями репортерів, що коментували події безпосередньо з місць (магазинів, базарів або зупинок). У якості тем бралися якісь гострі проблеми - спекуляція, дефіцит товарів або штовханина у транспорті. Цей досвід потім був узагальнений та розповсюджений по всім телерадіокомпаніям України.

За роки роботи у Олександра Брикова з'явилося чимало професійних таємниць, і він радо їх розкриває. Зараз Олександр Євгенович вважає, що для нього настав саме той період, коли треба ділитися накопиченим з молодими. Середній вік працівників проводового радіо, яким він керує, складає приблизно 25 років. Більшість з них - студенти філологічних факультетів, які працюють на пів ставки. На жаль, зарплата не дуже велика, проте вони одержують дещо більш цінне - практичний досвід, який неможливо отримати ні в якому вузі та безкоштовну перекваліфікацію. Згодом багато з них влаштовуються на відомих комерційних каналах в Херсоні або навіть в столиці. Головне, що Олександр Бриков вимагає від своїх підлеглих, - це ініціатива та ентузіазм, тому що радіожурналістика - не тільки професія, а і спосіб життя, коли людина працює 24 години на добу. У будь-який момент її можуть викликати на оперативний сюжет - і тоді вона повинна буде відкласти всі свої особисті справи.

Але начальник не тільки вчить молодь, він також вчиться і у неї, переймаючи більш сучасні і прогресивні погляди на життя. Так на обласному радіо відбувається спадкоємність та взаємозбагачення різних поколінь.

Наталія Голуб
Журнал «Новый фаворит» март 2005 г.

Leave a reply

Your name

E-mail (not to be published)

* Message

Enter the number you see to the right.

If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page