Заручники заповідника
Цілий десяток селянських сімей на Херсонщині змушений «прописатися»... у дендропарку державного значення
З весни до пізньої осені знаменитий дендропарк національного біосферного заповідника «Асканія-Нова» відвідують тисячі любителів живої природи з усієї України, країн далекого та близького зарубіжжя. А ось кілька десятків мешканців однойменного селища влаштувалися тут на таких же постійних умовах, як і фазани, куріпки та павичі. З тією лише різницею, що павичі паспорти з реєстрацією не мають, а двоногі сусіди — мають!
Город посеред дендропарку
Феномен проживання в дендропарку людей нарівні з 1031 видом екзотичних та рідкісних дерев та чагарників пояснюється дуже просто. Сто з гаком років тому, коли заповідник тільки-но заклали, дендропарк був просто парком, на околиці якого розташувалися будиночки селян, частково збудовані ще за життя засновника «Асканії» барона Фрідріха фон Фальц-Фейна. Однак при СРСР зелене диво удостоїли статус охоронюваного об'єкта державного значення, і 26 сім'ям з скромних котеджів, що ненароком потрапили на його територію, влада пообіцяла нове житло. Тільки ось обіцянки залишилися на папері: після розвалу Союзу незалежна Україна занурилася в економічні труднощі, і чиновникам стало не до переселення. А в результаті таке життя помалу стало зовсім нестерпним і для заповідника, і для самих асканійців.
Щоб якось перебитися в охопленому безробіттям селищі, мешканці «анклаву» розбили посеред дендропарку городи, завели худобу, що шарму природному резервату не додає. Город та клаптик землі під їхнім пасовищом вважаються санітарною зоною, існування якої адміністрація заповідника щорічно змушена погоджувати з Мінприроди України. Крім того, вісім корів з телятами періодично зриваються з прив'язі і радісно біжать до свіжої зелені в «забороненій зоні», безжально об'їдаючи рідкісні рослини. Там їх зустрічає охорона, і власники буренок щоразу змушені викладати по 51 гривні штрафу за незаконний випас худоби, А спробуй-но надоїти і продати скупникам стільки молока, щоб щомісяця штрафи оплачувати!
У переселенні – відмовити!
— Будиночки в дендропарку, яким так невдало пройшов квартал вулиці Леніна, є комунальною власністю громади, і сім'ї, які займають цю нерухомість, не мають права приватизувати ні їх, ні присадибні ділянки. Реально у них живе людина 20, але зареєстровано майже вдвічі більше. Можна не сумніватися: ледве дійде до переселення, всі ці «мертві душі» з'являться і вимагатимуть квадратних метрів. Пару квартир у селищних багатоповерхівках ми для них якось відшукали, але люди, яким їх запропонували, навідріз відмовилися від обміну - вони хочуть окреме житло з городами та можливістю тримати худобу, як звикли. Але будинок в Асканії-Новій зараз коштує не менше 15 тисяч доларів, і реалізація програми відселення, за найскромнішими підрахунками, коштуватиме кілька мільйонів гривень. А таких грошей у нас просто немає: бюджет селища дотаційний, і в ньому ледве вистачає коштів на утримання трьох дитсадків, — ріже правду-матку голова селищної ради Асканії-Нової Вадим Поліщук.
— Справа навіть не в тому, що мешканці будівель на вулиці Леніна незаконно випасають у дендро-парку худобу або під Новий рік хтось крадькома норовить зрубати там ялинку. Через наявність серед території житлових будинків з усім господарством по «старій» частині дендропарку ходять всі, кому треба і не треба. Гроші за екскурсії ним не стягуються, а вони були б дуже доречними для поповнення колекції унікальних рослин і червонокнижних тварин і птахів — адже державна скарбниця на такі асигнування не щедра, — доповнив директор заповідника «Асканія-Нова» кандидат наук Віктор Гавриленко. — 2003 року ми зверталися до тодішнього керівництва Херсонської облдержадміністрації із проханням внести пункт про відселення будинків у дендропарку до державної цільової програми розвитку та реконструкції національного біосферного заповідника. Проте наше прохання проігнорували — адміністративна тяганина триває нескінченно, а люди, як і раніше, залишаються її заручниками.
Кому це вигідно
Виведені з терпіння мешканці селища також пишуть скарги — аж до Верховної Ради та Адміністрації Президента України. Після виборів до органів місцевого самоврядування ситуацією в Асканії-Новій знову зацікавились депутати обласної ради. Але скільки не говори про те, як краще розрулити конфлікт, все впирається в гроші. І цих грошей ні в обласному, ні в районному і, тим більше, у селищному бюджетах немає.
Зате мляве протистояння виявляється дуже зручним, коли місцевим крутим (до них, до речі, входять і колишні високопоставлені працівники міліції Чаплинського району) треба звести рахунки з керівництвом заповідника за його боротьбу з браконьєрством або опір спробам побудувати в буферній зоні якусь автозаправку або . На помсту за принциповість вченим адресують звинувачення у відповідь у порушенні прав користування майном, самоврядності, налаштовують мешканців селища проти самого існування національного біосферного — мовляв, сьогодні у сусідів городи відібрали, а завтра у вас. І так до безкінечності.
Сергій Яновський
«Новий день».- № 51 (4941).- 16.12.2010.- стор.6
