on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Theatre > From the theatrical history of Kherson > «Завжди є можливість зробити другий дубль»

«Завжди є можливість зробити другий дубль»

Днями з гастрольним туром Московського незалежного театру в Херсон завітав відомий російський актор Олександр Головін. Максим Макаров (серіал «Кадети»), Павло Клюев («Татусеві доньки»), Кіт (фільм «Сволота») та інші цікаві образи молодого, але вже знаного на пострадянському просторі актора давно стали улюбленими для сотень тисяч глядачів. Буквально за півгодини до початку показу на херсонській сцені вистави «Кілька любовних історій», де Олександр традиційно грає одну з головних ролей, кореспонденту «Нового дня» вдалося з ним поспілкуватися.

— Олександре, Ви успішно працюєте в театрі та кіно. А де все-таки краще почуваєтеся? Де більше подобається себе реалізовувати?
— Дуже подобається працювати у кіно. Знімаюся фактично з дев'яти років. Починаючи з «Єралаша» і донині, повністю віддаюся кінематографу. Дякувати Богу, доля подарувала мені можливість працювати з багатьма хорошими режисерами. Я вже знаю, як правильно працювати на камеру, де краще відкритися, який там буде фокус, з півслова розумію операторів. Та й, зрештою, у кіно завжди є можливість зробити другий дубль. Якщо десь щось не витягнув, не дограв, не так сказав, тобі режисер завжди дасть змогу переграти... (посміхається). Навіть переконливо попросить це зробити. А от глядач у театрі цього не вибачить. Перед живими глядачами значно складніше грати, більша відповідальність. Разом з тим зі сцени завжди відчуваєш настрої глядачів. Попри завчені тексти, кожна вистава виходить по-новому. Як би ти не хотів, але однаково двічі не зіграєш... Словом, я і кіно, і театр люблю.

— Ви рано стали відомим. Скажіть, як воно у такому юному віці бути популярним? Прихильники творчості, зокрема дівчата, певно, не дають спокійно жити?
— Популярність абсолютно не заважає... Навпаки, навіть надихає. Дуже приємно, коли ровесники, молодші та старші люди вбачають частинку себе в мені, в моїх образах... Розумієте, я творча людина. Якщо відчуваю, що комусь подобається те, чим займаюсь, як себе реалізовую, просто радію. Це додає сил. А від популярності відчуваєш, що доводиться рано дорослішати, приймати серйозні рішення, брати не себе певну відповідальність.

— Певно, журналісти часто про це запитують, та все ж: яка з ролей найулюбленіша?
— Дійсно, саме цим постійно цікавляться (посміхається). Мій улюблений режисер Олександр Атанесян, який створив фільм «Сволота». За роль у ньому я, до речі, отримав нагороду «MTV-Росія» в номінації «Прорив року» (роль Кота. 2007 рік). Для мене цей фільм дуже дорогий: і режисера, і акторів — усіх люблю. А який там сюжет! Ви бачили «Сволоту»? Певно, це була найулюбленіша роль. А щодо серіалів, то, безперечно, роль Макарова у «Кадетах». Вона стовідсотково знакова у моєму житті.

— Фільм «Сволота» бачив... Дійсно вражає. Але повернімося до нашої розмови. З якими акторами легше грати разом?
— Я так відповім: з досвідченими та професійними. Коли щось не виходить, вони обов'язково підкажуть. Можуть витягнути епізод, так би мовити, взяти бій на себе. Такі актори своєю харизмою просто заводять, дають тобі новий творчий ритм... Зрештою, хочеться тягнутися, викластися на всі 200 відсотків, аби бути схожим на них, грати на такому ж рівні. Це такі актори, як Олександр Пороховщиков та Володимир Стєклов. Працювали з ними по 12, а то й по 16 годин на добу. Смертельно втомлювалися, але в результаті з'являлися дуже серйозні художні речі. Коли нам, молодим, важко було знаходити сили, не було звідки черпати натхнення, саме ці актори давали серйозні поради й підтримували.

— У Вас численні зйомки, репетиції, гастролі з театром... А де берете час на особисте життя?
— Поєдную приємне з корисним. От до Херсона у нас були вистави у Криму: Ялта,
Алушта, Сімферополь... Уже давно для мене це рідні міста. Люблю там і працювати, і відпочивати. Сам дивуюсь, але час таки знаходиться... А де відпочити у Криму — та ще й влітку — я вже точно знайду. А загалом, дійсно, на особисте життя часу постійно бракує. Вистачає лише на хобі. Уже другий рік наввипередки з іншими їжджу на скутері. Навіть брав участь у заїздах у Полтаві, Києві, зрозуміло, й у Москві... Аби показувати якісь результати, потрібно постійно тренуватися, бути в формі. Тому на гонки час знаходжу завжди.

— Що незабаром можна буде побачити нового з Ваших робіт на великому екрані?
— Буквально днями здали «Елки-2» режисера Тимура Бекмамбетова. А ще працюю над серіалом «Татусеві доньки», часто граю в театрі.

— Якщо не таємниця, у акторів Вашого рівня хороші гонорари?
— На життя вистачає (посміхається).. Поки що я не скаржився...

— У нас вперше? Вдалося встигнути щось побачити протягом дня?
— Так, у вашому місті вперше. На жаль, практично нічого, крім театру, не бачив. Їхали сюди з Алушти. Всі актори втомлені. Здається, відстань кілометрів 300... Кілька разів зупинялися, трохи відпочивали, перекусили... Бачив велику і пряму дорогу (сміється). Але ви напишіть, що мені дуже сподобався Херсон. Добре? Так потрібно... Хоча б трохи похвалити. Я ж в гостях. Певен, якби мав час відвідати центр, ознайомитися з визначними місцями, місто з такою цікавою назвою мені точно б сподобалося, і я його надовго б запам'ятав.

— Куди гастролі приведуть після Херсона?
— Херсон — останнє місто в нинішньому турі Україною. Далі поїду додому, в Москву. Там інша робота кличе. Знімаюся у серіалі «Татусеві доньки». Словом, робота, робота, робота...

— У Вас є кохана дівчина? Хтось до роботи ревнує?
— Дівчини немає. Крім матусі, ніхто не ревнує. Я живу з батьками, намагаюся частіше з'являтися вдома і більше приділяти їм часу.

— А хто Ваш головний критик, мама?
— Напевно, друзі. Так, найкращі друзі. Мама інколи говорить, що я все класно зробив, коли сам знаю, просто відчуваю, що відверто не догравав. Для всіх батьків їхні діти завжди будуть найкращими. Тому, якщо цікавить здорова критика, як зіграв, запитую у друзів.

— Ви вже серйозно заявили про себе, вдало реалізовуєте власний творчий потенціал... А які поради можете дати молодим акторам, котрі тільки починають і лише мріють про такі досягнення?
— Якщо я скажу, аби вони просто виходили на сцену і не боялися глядачів, невже не боятимуться? (Посміхається). А якщо серйозно, то перш за все — терпіння. Ще ні в кого відразу нічого вдало не виходило. Будьте уважними до порад досвідчених акторів та режисерів. Також дуже важливою є віра в себе.
— Дякую за розмову.

Вадим Лубчак
«Новий день».- №31 (4973).- 28.07.2011.- стр.16

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page