on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Arts and crafts > The decorative-applied skill of Tavriya > Life – after a red filament

Життя – за червоною ниткою

Усе почалося з бажання Тетяни Мав’ян вишити гарну сорочечку на хрещення новонародженої донечки Саші. Це було більше 20 років тому. Потім - у часи дефіциту - прикрашала вишитими іменами трикотажні маєчки дітям знайомих. Працювала у професійно-технічному училищі, де запропонувала викладати вишивку.

А незабаром - відрядження на Хмельниччину, до художнього училища села Гриців, яке славилося майстрами. Тетяна Вікторівна виписала до Цюрупинського ПТУ майстра з вишивки - випускницю Грицівського училища. А ще - вчилася сама: увечері Раїса (так звали дівчину) навчить її новій техніці, а вранці Тетяна сама вчить дітей. Так працювали 2 роки, за цей час вона оволоділа більше, ніж 40 техніками.

Та трапилося неждане і моторошне - страшна хвороба, яку люди і називати вголос бояться. Вона примусила Тетяну залишити роботу. Після виснажливого лікування цілий рік нічого не можна було робити, тому вона читала і... вишивала, вишивала, як несамовита - годинами, днями. “Якби не вишивала, я навряд чи одужала б, - каже Тетяна Вікторівна. - Хотілося назло власній фізичній слабкості творити”. Тоді вишила чудові картини “Пори року”. Вона й досі вважає, що вишивати цікавіше було за чорно-білими схемами, підбираючи кольори ниток, адже це справжня творчість. Зрозуміла, що може і хоче творити, що це надзвичайно цікаво і потрібно для неї. І хвороба відступила...

Майстриня вважає, що все, пов’язане з вишивкою,- ніби чарівні пазли, які складаються випадково - щасливо. Випадково зустріла Олену Жуган - директора дитячого табору “Сонячний”, і та зацікавилась її роботами. Влаштували першу виставку... на виборчій дільниці. Потім була студія - зібрали 15 вишивальниць, які працювали разом, ділилися досвідом і мали можливість отримати гроші за свої вироби, більшість яких придбали німці. На початку 2001- 2002 років у Тетяни були дві виставки у Вроцлаві, у костелі Святих Капуцинів. Усі її роботи поляки із задоволенням купувалили для власних домівок.
А потім - знайомство з Юрієм Мельничуком, відомим етнографом, замдиректора музею Івана Гончара, людиною, закоханою в старовинну українську вишивку.

Цей майстер (який сам вишиває неперевершено!) погодився приїхати до дитячого табору “Сонячний” у Лазурне у вересні минулого року й за 10 днів провів власну студію з вишивання. Вишкіл пройшла і Тетяна Мав’ян, яка нині співпрацює з майстром. А він високо цінує її талант і майстерність, особливо у вишивці сорочок “біллю”- білим по білому. Ця оцінка дуже важлива для Тетяни . Адже про майстра кажуть: “Сорочка від Мельничука - що плаття від Кардена”.

Тож не дивно, що Тетяну Вікторівну разом з кращими херсонськими вишивальницями запросили до участі у Всеукраїнський акції “Рушник національної єдності”- коли 9-метрове ручної роботи полотно возили з області в область, і кращі майстрині вишивали на ньому свої візерунки. А в День Соборності України саме вона - від майстринь Херсонщини - разом із вишивальницями інших регіонів представляла цей рушник Президентові у Києві.

На той час Тетяна Вікторівна вже викладала трудове виховання у Цюрупинський спеціалізованій школі № 4. І разом зі своїми учнями вирішила вишити рушник шкільної єдності. Ескіз створив юний художник Юрій Копитко із Цюрупинського дитячого будинку . До цього яскравого і дуже оптимістичного творіння “приклали руку” учні різних класів - від 4-го до 11-го.
“У серпні цього року учениця нашої школи Вікторія Жмурик представляла наш рушник на туристично-краєзнавчому зльоті в Закарпатті, в номінації “творча майстерня”,- говорить Тетяна Вікторівна, - і ми отримали 3 місце в Україні. Він став оберегом школи, з яким ми будемо зустрічати першокласників і проводжати наших випускників у доросле життя.

Тетяна Мав’ян дуже любить старовинні узори й домоткане полотно - “воно живе, справжнє, ніби дихає прохолодою і приємне до тіла”. А ще знає дуже багато легенд, повір’їв і прикмет, пов’язаних із рушниками. Давнє повір’я говорить, що коли на українське село насувається біда, усі жінки повинні зібратися разом, за одну ніч вишити рушник і повісити на вході до села - біда піде геть. Кажуть, що в одному з сіл так і вчинили під час Великої Вітчизняної , і - німці чомусь оминали його.
Вважається, що весільний рушник повинні бачити якомога менше сторонніх людей, і він не повинен бути зшитий із декількох полотен: щоб життєвий шлях молодих був рівним. А ще передавати його можна не дочці, а лише онуці чи правнуці - і тільки в тому разі, якщо ваше сімейне життя було щасливим.

Кажуть, що хрестильна сорочечка завжди лікує дитину, навіть якщо її покласти під подушку дочці чи сину. А ще є повір’я: якщо ти хворий чи сумуєш - виший рушник, повісь на хрест на кладовищі, нехай висить, допоки стліє. Хвороба й сум покинуть тебе. Але є й недобрі майстри, які можуть “зашити” хворобу й задешево продати рушник. Тому весільний - не повинен бути вишитий чужими руками.

Тетяна Вікторівна може розповідати годинами про своє захоплення вишивкою (а ще - писанкарством, вона веде гурток “Сяйво писанки”), і так само, не помічаючи часу - вишивати, творити красу. І - вчити цьому інших, вона каже, що для неї найвища радість - навчити якомога більше людей цій красі. Вона давно мріє про Студію, у якій зможе зібрати любителів вишивки і передати їм свою майстерність, та, на жаль, поки що ніяк не складається із приміщенням. Але Тетяна Вікторівна не сумує, бо знає: обов’язково з’явиться новий “щасливий” пазл і мрія здійсниться, а свято душі не закінчиться ніколи, доки людина творитиме Красу. І, можливо, саме ту, яка врятує світ.

Тетяна Крючкова
«Вгору».- №48 (374).- 26.11.09.- стр 6

1. 20.12.2012 12:36
олег бабик

 .юра копитко даий мине осибе знати це олег бабик

Редакция ИР12 15.01.2013

Уважаемый Олег, просьба на адрес редакции портала Арткавун ic.hounb@gmail.com отправить свой адрес эл.почты, т.к. отдел культуры Цюрупинской районной государственной администрации любезно предоставил нам моб.тел. Юрия Копитко

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page