Херсон - місто толерантне
Ніде і ніколи відсутність толерантності не відчувалася так гостро, як у багатонаціональному суспільстві. А ось взаємна повага з боку носіїв різних культур, навпаки, подібна до найміцнішого фундаменту взаємин. У цьому, зокрема, можна було переконатись і у Херсоні, у Міжнародний день толерантності. У стінах виконкому міськради росіяни та роми, греки та німці, поляки та кореянці, вірмени та євреї, а також представники мерії, облдержадміністрації та РІПО об'єдналися у бесіді за круглим столом.
Втім, для національних громад Херсонщини спілкування в атмосфері розуміння не є чимось дивовижним. Наш регіон представляють 115 національностей. Усіх поєднує, як мінімум, історія землі, яку вони населяли ще за часів існування Таврійської губернії. Дуже точно під час зустрічі зауважили голова Херсонського міського товариства греків «Еллада» Звездіна Сарібекова та її заступник Тетяна Єрьоміна: «День толерантності для нас не зовсім свято, бо стверджувати у суспільстві ідеї поваги – наша повсякденна багаторічна робота». Голова міського товариства ромів Юрій Іваненко звернув увагу на те, що серед національних меншин ніхто взагалі не поділяє людей за національною ознакою: «Жителі Херсона – одна велика таврійська родина». І ці слова підтримали керівники інших товариств.
– У 1995 році на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО країни, які входять до цієї організації, у тому числі й України, ухвалили «Декларацію принципів терпимості», – розповідає заступник начальника управління з питань внутрішньої політики та зв'язків із громадськістю облдержадміністрації Костянтин Філенко. . - Терпимість (толерантність) – це повага, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу. Люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовленням, поведінкою та цінностями і мають право жити у світі та зберігати свою індивідуальність. Тема толерантності є дуже актуальною і для нашої країни загалом, адже на території України проживає близько 130 національностей. Саме толерантність є запорукою благополуччя суспільства, миру та демократії у ньому. За роки незалежності в Україні створено потужну законодавчу базу, яка визначає права мешканців та громадян нашої країни, незалежно від того, яке культурно-національне суспільство вони представляють.
У ході засідання круглого столу було зазначено, що сьогодні на Херсонщині, зокрема в обласному центрі, працюють школи з вивченням німецької, польської, єврейської та інших культур. Хоча, як зазначила завідувач науково-методичної лабораторії національних меншин РІПО Валентина Чабаненко, толерантність треба щепити ще в дитячому садку. Сьогодні інститут спільно із громадами працює над такими проектами.
Ця зустріч подарувала представникам національно-культурних товариств та добру надію. Помічник міського голови Юрій Арав озвучив ідею відкриття Херсонського міжнаціонального культурного центру. А розташуватися він міг би у будівлі колишнього кінотеатру «Супутник», що є комунальною власністю міста. З огляду на те, що про такий центр нацменшини Херсона мріють не перший рік, ідея їм сподобалася. Однак для її втілення знадобиться не лише злагода, а й особлива завзятість.
Тетяна Підгородецька
"Новий день".- №48 (4886).- 26.11.2009.- стор.24
