Херсон проклав «Шлях через культури»
12.07.2007
«Кожен народ, який має відношення до нашого регіону, залишив по собі якщо не дорогу, то хоча б слід, – каже директор Херсонського Центру молодіжних ініціатив “Тотем” Олена Афанасьєва. – Цими слідами – етнокультурними маршрутами – ми й вирішили пройти…»
Минулої п'ятниці, 6 липня, у Херсоні відбулася презентація проекту «Шлях через культури». Його автори – активісти ЦМІ "Тотем" – розробили 5 етнокультурних маршрутів. На це їх надихнув приклад колег із польського міста Люблін – учасників громадської організації “Брама гродська – Театр NN”.
Кілька років тому молоді люди створили у рідному місті музей довоєнного Любліна – головним чином його єврейських кварталів, повністю зруйнованих під час Другої світової війни. Від місць компактного проживання євреїв не залишилося навіть руїн – все було стерте з землі. Тож експонатів для майбутнього музею практично не було. Але молоді люблінці підійшли до створення музею творчо: експозиція побудована на звуках життя довоєнного міста – якими вони могли бути, а також на оповіданнях людей, які ще пам'ятають той час, записаних на аудіоплівку. Як тільки заходиш до музею – починають звучати голоси очевидців жахів війни… – Незважаючи на практично відсутність експонатів, цей музей вийшов дуже «живим» та душевним, – розповідає Олена Афанасьєва. – Нам дуже цікавий досвід польських колег, бо «Тотем» теж зробив щось подібне: вже 5 років у селі Чернянка Каховського району, де на початку минулого століття в маєтку графа Мордвинова сперечалися, складали маніфести, писали, малювали російські авангардисти, ми проводимо фестиваль футуризм. Щоправда, у нас збереглися бодай руїни цього знаменитого маєтку. Але принцип той самий: прив'язавшись до конкретного історичного факту, практично на порожньому місці зробити щось цікаве, змусити херсонців по-новому поглянути на свій край. Так народилася ідея створення національних маршрутів Херсоном. Спочатку ми планували, що їх буде лише три – грецька, єврейська та польська. Для кожного народу, що залишив слід в історії Херсона, ми вирізняли 5 головних «визначних пам'яток». Їх можна відвідати, вирушивши на пішу прогулянку містом… Скажімо, для грецького маршруту такими примітними місцями стали грецька церква по вулиці Червонофлотській та «Наказ» Катерини II у перекладі грецькою мовою Херсонського архієпископа, з яким можна ознайомитися в обласному краєзнавчі.
Вирушаючи в «подорож» польським маршрутом, можна відвідати могилу польського воєначальника і громадського діяча Маріуша Заруського на старому міському цвинтарі, меморіальну кімнату польського вченого Юзефа Пачоського в Музеї природи і… гімназії.
- Виявилося, що таких національних маршрутів може бути більше: у процесі підготовки ми з'ясували, що у Херсоні можна переглянути артефакти, пов'язані з історією румунського, молдавського, шведського, німецького, турецько-месхетинського та навіть караїмського народів, – каже краєзнавець Сергій Дяченко. – Так, відкриттям стало, що з Херсоном пов'язане ім'я відомого піаніста та композитора, викладача Петроградської консерваторії Самуїла Майкапара, караїму за походженням. Або що у Херсоні свого часу жив і працював нинішній президент Придністров'я Ігор Смирнов. Тобто «пунктом» національного маршруту не обов'язково має бути матеріальний об'єкт – це може бути ім'я чи взагалі легенда… Пройти «Шлях через культури» можна не лише пішки містом: відвідати національні «визначні пам'ятки» можна і в Інтернеті, на сайті www.terrafutura .com/minorities. Він розпочне свою роботу за тиждень. Інформація, представлена тут, може стати корисною і для тих, хто займається організацією туристичних поїздок, і для тих, хто вирішив самостійно вивчати історію та культуру півдня України. Тут також можна отримати інформацію про історію заселення краю, є перелік національно-культурних товариств Херсонської області.
На презентацію проекту до Херсону приїхали представники партнерських громадських організацій із Польщі та Словаччини. Знайомство з ними почалося кілька років тому, коли один із херсонських аспірантів проходив стажування в університеті Любліна.
До Херсона гості привезли «культурну програму». У п'ятницю в літературному музеї імені Бориса Лавреньова відбулася моновистава Вітольда Домбровського за мотивами оповідань Ісаака Зінгера «Оповідання з брама» з піснями на ідиш. Це ті самі розповіді про життя довоєнної Польщі, на основі яких було створено «живий» музей у Любліні. До речі, музичний супровід вистави допоміг створити херсонський скрипаль Родіон Красновид. А в суботу херсонські кіномани змогли переглянути фільм словацького режисера Йозефа Кеселіці «15 хвилин слави Енді Воргола». Режисер сам представив фільм про скандального американського художника поп-арту на суд херсонських глядачів. І, як виявилося, Йозеф Кеселіца є далеким родичем Уорхола: батьки Ворхола, словацькі емігранти на прізвище Вархола, родом із того ж села, що й мама Кеселіці. А сам Йозеф закінчив єдину в Словаччині українську гімназію… Словом, все перемішалося у цьому світі, тісно переплелось. Але знання – те, що нас зближує. А тому пройти «Шлях через культури» буде зовсім не зайвим для кожного херсонця.
Тетяна КІРПА
Гривня, 2007-07-12 (стор. 16) 5411
