on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Новости региона

20.09.2021, 15:30

Мурали, прибирання та кіно: подарунки від молоді Херсону

20.09.2021, 15:26

У Херсоні проведуть безкоштовні екскурсії до Всесвітнього дня туризму

20.09.2021, 15:21

У Херсоні відбулася виставка дитячих художніх робіт

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > Геральдика Таврии > Геральдична спадщина Херсонщини та Миколаївщіни

Геральдична спадщина Херсонщини та Миколаївщіни

01.10.2004

Першими геральдичними символами Херсонщини, у повному розумінні цього слова, були полкові герби місцевих військових формувань. Ще у 1712 році полкам російської армії указом Петра І були надані герби міст та провінцій, де вони дислокувалися (щоправда, на українське козацтво цей принцип поширився дещо раніше — у XVI-XVIII століттях). 1776 року з запорозької команди, розквартированої в Олександрійському шанці, та інших козаків Інгульської паланки був сформований Херсонський пікінер-ний полк, який того ж року отримав герб (малюнок 1): «у червоному полі на зеленому підніжжі золотий восьмикінцевий православний хрест». Отже, символіка гербу була промовистою: хрест «розшифровував» ім'я міста, названого на честь Херсонеса, «звідки Русь охрестилася», червоний колір означав мужність православного воїнства, виявлену при визволенні цих земель від мусульманського панування, яке символізував зелений колір. Оскільки герби полків були водночас символами міст, то перед нами перший герб Херсона.
Ідея перемоги християнства над мусульманством була закладена й у гербі Кінбурнського полку (малюнок 2), що також мав козацьке коріння: у золотому полі червоний хрест над срібним півмісяцем в оточенні зеленого лаврового вінка, перев'язаного фіалковою стрічкою. Цей герб, котрий водночас був і символом Кінбурнського округу (сучасний Голопристанський район Херсонської області) мав, щоправда, одну ваду — срібний півмісяць, накладений на золоте поле, що суворо забороняється правилами геральдики.
Обидва згадані герби були створені князем Василем Щербатовим і увійшли до «Полкового гербовника», проте російсько-турецька війна 1787-1791 років завадила затвердженню їх на державному рівні як символів міста Херсона та Кінбурнського округу, а за часів правління імператора Павла І вони, як і все пов'язане з діяльністю Григорія Потьомкіна, були піддані забуттю.
Новий етап розвитку геральдики у нашому краї розпочався з 1802-1803 років, після того, як було утворено Таврійську та Херсонську губернії. Втім, перша отримала свій герб (малюнок 3) ще у 1784 році, коли іменувалася областю. Він мав такий вигляд: «На золотому тлі двоголовий орел; на грудях його на блакитному тлі золотий восьмикутний хрест, на знак того, що схрещення всієї Русі через Херсонес відбулося; хрест поставлено на державному гербі тому, що і його було прислано грецькими імператорами до Росії тоді, коли великі князі прийняли хрещення». Згодом російський імператорський орел на гербі Таврії був замінений на візантійський (з двома коронами та згорнутими крилами).
Аналогічний герб отримала й утворена у 1803 році Херсонська губернія та її центр Херсон (малюнок 4): «На щиті, що має золоте тло, зображений чорний двоголовий коронований орел, що тримає у правій лапі лаврову гілку, а у лівій — полум'я; на грудях орла на блакитному щитку означений золотий хрест з чотирма променями угорі та маленькою поперечкою унизу». Від Таврійського герба ця відзнака відрізнялася хіба що атрибутами у лапах.
У 1878 році, переглядаючи херсонський герб, придворний геральдмейстер барон Б. В. Кьоне визнав неприпустимим використання державної символіки Російської імперії у «провінційному» гербі, однак геральдичний зміст емблеми 1803 року він переніс до нового герба Херсонської губернії (малюнок 5).
«На блакитному щиті срібний православний хрест з сяйвом у чотирьох верхніх кутах, супроводжуваний з боків і унизу трьома золотими імператорськими коронами. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою».
Після затвердження герб Херсонської губернії мав вживатися одночасно й як міський герб Херсона — лише з тими відмінами, що щит увінчувала золота тризубцева баштова корона (ознака губернського міста) й обрамляли золоті колоски (символ розвитку хліборобства). Проте місцеві установи за інерцією продовжували використовувати герб 1803 року.
За часів Української Народної Республіки імператорські корони на херсонському гербі було замінено на тризубцеві. У такому вигляді символ Херсонщини й потрапив до соборного герба України, складеного видатним українським геральдистом М. О. Битинським вже у еміграції.

Олексій Паталах,
осавул Українського козацтва
член Українського Геральдичного Товариства

Журнал «Новий фаворит» жовтень 2004 р.



Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.