Голобородько Юрій Костянтинович
Доля письменника багато в чому характерна для його сучасників. Юрій Костянтинович Голобородько народився 9 січня 1927 року в селі Новотягинка Білозерського району в сім'ї сільського учителя. Після переїзду батьків у село Станіслав Білозерського району почав навчатися у 1934 році в місцевій школі, сім класів якої закінчив напередодні Великої Вітчизняної війни.
Син Юрія Костянтиновича — Ярослав (нині доктор філологічних наук, академік Академії педагогічних і соціальних наук) життєву одіссею батька описав так: «Дитячі й підліткові роки його були позначені сумом втрат і жорстокими випробуваннями. Одразу після народження сина, померла його мати, вихованням майбутнього письменника займалися батько та бабуся Агафія Федорівна, яка дуже любила онука і приділяла йому багато уваги. Коли Юрію було 14 років, розпочалася війна, а з нею незабаром і німецька окупація. У цей період свого життя Ю.Голобородько зазнав поневірянь, перебуваючи в німецьких таборах і працюючи на важких роботах. Визволений із неволі, добровільно вступив до лав Радянської Армії і брав участь у боях на чехословацькій землі. По війні ще шість років охороняв спокій країни».
Писати Юрій Голобородько почав під час військової служби. Першим долученням до слова стали кореспонденції та матеріали для армійської газети. У цей період він відчуває потяг до слова.
Цілком закономірно, що після демобілізації вчорашній воїн вирішив здобути гуманітарну освіту, опанувати професію, що найтіснішим чином пов'язана з секретами літературної майстерності, й вступив на історико-філологічний факультет Дніпропетровського університету, який зіграв помітну роль у формуванні його літературних уподобань.
Навчання в університеті стало важливим етапом у літературній справі Юрія Голобородька. Неабиякого значення він надає журналістиці, багато пише газетних матеріалів, активно друкується в дніпропетровських виданнях. Успішній журналістській діяльності сприяє й непересічний життєвий досвід Ю.Голобородька, що безпосередньо позначився на його літературній майстерності — вмінню відшукати суспільно важливу тему або проблему, знаходити цікаві моменти в оточуючому житті — студентському, суспільному, духовному, переконливо формулювати позицію, майстерно будувати оповідь.
Зі студентських часів журналістика на багато десятиліть посіла помітне місце серед творчого обдарування Ю. Голобородька.
Закінчивши у 1956 році Дніпропетровський університет, Юрій Голобородько певний час працює спочатку учителем сільської школи на Дніпропетровщині, а потім на Херсонщині завучем Широкобалківської школи, у невеличкому селі, що знаходиться поруч зі Станіславом, у якому директором школи був його батько Кость Йосипович Голобородько, на той час уже відомий педагог, заслужений учитель України.
Працюючи на освітянській ниві, Юрій Голобородько писав кореспонденції, нариси та малу прозу: етюди, оповідання, новели. Відтоді і донині журналістика й письменництво стали улюбленими гранями його обдарування.
У березні 1960 року в житті нашого земляка відбулася подія, котра значною мірою вплинула на його подальший розвій. Він переходить на журналістську роботу. В 1963 р. очолює районну газету "Маяк" у м.Берислав на Херсонщині, а згодом — молодіжну газету "Ленінський прапор", редактором якої був майже 7 років. Після цього в редакторській діяльності Юрія Голобородька наступила перерва. Однак не в творчості. Він активно працює у прозі. Проте, з 1992 року письменник знову повертається до редакторського амплуа й до сьогоднішнього часу редагує херсонську обласну газету "Ветеран". Одночасно працює над написанням нових художніх творів, в яких порушує важливі проблеми сьогодення. Його повісті та оповідання, новели, акварелі, пастелі — то зразок високої духовності, дбайливого ставлення до слова, копіткої праці у розкритті внутрішнього світу героїв, відношення до дійсності.
Ю.К. Голобородько — член Національної спілки письменників України з 1978 року. Він нагороджений орденами Вітчизняної війни II ст., «За мужність», медалями «За трудову доблесть», «За перемогу над Німеччиною» та іншими. Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Також удостоєний звання лауреата обласної премії імені Іллі Кулика.
Пішов з життя 3 травня 2009 р.
Джерело: Щерба Т.М. Юрій Голобородько: Літ. порт. - К. - Херсон: Просвіта, 2005. - С. 5 - 7
Статті
08.03.2012 Жива вода з джерел родових01.03.2007 До джерел
25.01.2007 Незримі сліди в серці і слові
05.01.2007 До 80-річчя Юрія Голобородька. Журналіста і письменника
04.01.2007 Верстаючи життєву дорогу
Редакция_IR12
Редакції порталу Арткавун вдалося оновити розділ Ю.К.Голобородько, тому Вашій увазі на цій сторінці у рубриці "Произведения Юрия Константиновича Голобородько" представлені посилання на текст його деяких творів
Anonymous
А його поезія тут знаходиться???
Женька
в самий раз))
тільки якщо б на українській мові ще була біографія...
Редакція
Мала