Гончаренко Володимир Іванович
Народився 14 липня 1952 р. в м. Бериславі Херсонської області.
1973 - закінчив студію образотворчого мистецтва Будинку народної творчості м. Херсону.
1993 - член Національної Спілки художників України.
—Іноді я думаю, що б я робив на землі, якби не став художником? І не можу уявити себе в іншій справі. Мені здається, що я просто перестав би існувати, — так говорить про себе Володимир Гончаренко, — у мене було декілька пропозицій щодо навчання, в тому числі вступити до військового училища. Здавалось би, привабливо для людини, яка не мала матеріальної підтримки. В мистецтво прийшов за покликом душі. Це, мабуть, доля.
Художник багато працює над собою, створює пейзажі, портрети, натюрморти. Улюблена техніка —акварель. На його думку, акварель — це почуття, експресія, одне дихання. Але разом з тим досяг успіхів в інших техніках і мріє про виставку пастелей.
«Весняний розмай», «Людина землі» (1988), «Ранкова соната» (1990), «Птахи відлітають» (1990), «Чекання» (1991), «Відлига. Привізна церква», «Дві тополі» (1992), «Дзвони», «Ніч місячна» (1996) побували на республіканських виставках, ними художник заявив про себе як майстер зі своєю манерою живописної мови.
Виставкова діяльність, в тому числі і персональні покази, дуже важливі для художника — це погляд на свою творчість збоку, самооцінка, завершення певного етапу, необхідність шукати щось нове і надія, що визнання прийде.
Яскравою рисою творчості художника можна назвати його цілісність, що проявилась у неослабному інтересі до теми рідного таврійського краю. Він зумів побачити і відтворити вічне і мінливе в рідних місцях. Кринки — те місце, яке здатне живити його новими мотивами щорічно. Він любить пленерний пейзаж, який примушує виразити себе до кінця. Невичерпним джерелом натхнення став для нього Дніпро: чи то трудова діяльність, що кипить на його берегах (серії робіт «Будівництво мосту через Дніпро», «Заводські ритми»), чи неповторна краса великої річки, надзвичайно прекрасної будь-якої пори року.
Поетичним, емоційним настроєм просякнуті його роботи на груповій виставці «Наш Херсон». Творча енергія художника невичерпна. У нього немало нових робіт, ще більше задумів. Почуття захоплення красою рідного краю породжує нові сюжети.
Джерело: Художники Херсонщини.- Херсон: Надднiпряночка, 2002. - 166 c
Галереї
 Живопис |
Статті
10.04.2008 Світло "Батьківської хати"09.04.2008 Розмірковуючи над книгою відгуків
10.02.2005 Все для искусства
