on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.12.2021, 10:49

І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник — в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато – всього в нас є на вуличці вузькій.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

03.12.2021, 10:59

У «Гончарівській вітальні» відбулося відкриття художньої виставки

03.12.2021, 10:52

Херсонців запрошують до участі у конкурсі «Час творити дива»

03.12.2021, 10:44

Херсонські шеф-кухарі потрапили до рейтингу кращих кулінарів України

Херсон відсвяткував 115-річницю з дня народження Б. Лавреньова

20.07.2006

В історичному центрі Херсона, у будинку по вул. Горького, невипадково знаходиться літературний відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею. Саме у цьому куточку старого міста пройшли дитячі роки майбутнього прозаїка і драматурга Бориса Лавреньова. Цей будинок був свідком художнього та літературного дебютів митця, до вершин яких йому довелося пройти тернистим шляхом.

Доля світоча з самого початку склалася досить драматично. Ще гімназистом він утік з батьківського дому і став працювати на кораблі, пішовши у закордонний рейс. Проплававши два місяці, Лавреньов був знятий з судна італійськими карабінерами (пізніше ці події будуть покладені в основу оповідання "Марина").

Усі перші оповідання, вірші, рецензії з'явились у херсонських та московських газетах й журналах. А 1912 році, навчаючись на юридичному факультеті Московського університету, вперше під псевдонімом "Борис Лавреньов", обдарований студент опублікував поетичну легенду про червоні маки в альманасі московських символістів "Жатва".

Не залишився Лавреньов й осторонь першої світової війни, під час якої він воював в царській армії, прийнявши потім Жовтневу революцію. Коли почалась Вітчизняна війна, перейшов до Червоної армії командиром бронепоїзда, воював у Туркестані, одночасно працюючи у фронтовій газеті.
У 1924 р. світ побачили три повісті -"Вітер", "Зірковий цвіт" та "Сорок перший", відразу зробивши їх автора відомим, а за фінал повісті "Сорок перший" Лавреньова стали називати "попутчиком" (чи потрібно плакати над білим офіцером?), постійно згадуючи його непролетарське походження і закидуючи авторові недостачу класового чуття.

У творчому доробку письменника мали місце й твори, присвячені проблемам інтелігенції та культури, такі, наприклад, як "Сьомий супутник" і "Гравюра на дереві".

І хоча Лавреньов оселився в Москві, у своїй творчості він неодноразово повертався до образу провінційного південного містечка, дуже схожого на Херсон.

У 1991 році вдова письменника, Єлизавета Михайлівна Лавреньова, передала в дар музею особисті речі чоловіка: антикварні меблі з його кабінету, книги з бібліотеки, а також унікальні художні полотна, серед яких прижиттєвий портрет імператора Петра І роботи невідомого художника та пейзаж села Чорнявки Давида Бурлюка. Завдяки цим дарункам і з'явилась можливість створити, меморіальну кімнату Б. Лавреньова в літературному відділі краєзнавчого музею, що 17 липня, в день народження письменника, приймала своїх перших відвідувачів.
У цей же день в храмі Всіх Святих відбулася поминальна панахида по нашому земляку.

Інна Стелько

Газета «Булава», 20 июля 2006

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.