Хто накинув око на будинок дитячої творчості?
Мабуть, мало хто знає, що у центрі міста, по вулиці Суворова, розташований Херсонський державний будинок художньої творчості (ХДБХТ), заснований ще у 1945 році, який і сьогодні збирає охочих розвивати свої здібності.
По місту можна на пальцях перерахувати заклади, де діти та дорослі можуть розвивати свої таланти, долучатися до мистецтва. Більшість «старших» товаришів БХТ - Палац культури текстильників, Палац культури суднобудівників, Палац культури річковиків ім. Шмідта, Будинок культури нафтовиків, - вже почили у бозі, а цей, практично останній осередок культурного життя в місті, ще якось живе. Точніше - жив... І на цю державну власність «накинули око» і намагаються її відібрати.
Ще у 2005 році попередній директор закладу продав господарчу споруду з огорожею одному з ТОВ. Тепер у дворі БХТ кілька господарів, і бізнесові структури з виховним закладом не надто прагнуть знайти спільну мову для вирішення будь-яких питань.
З 2006 року БХТ намагається захистити свої права та інтереси у Господарському суді Херсонської області, Запорізькому апеляційному суді, Вищому господарському суді України, який вже скасував рішення Запорізького апеляційного господарського суду та рішення Херсонського суду.
На даний момент у Господарському суді Херсонської області знаходиться чергова справа щодо визнання аукціону по «продажу» клаптику землі та договору купівлі-продажу - недійсними. Працівники БХТ завмерли в очікуванні, що буде, якщо хтось заявить право на землю, на якій побудовано адмінбудівлю?
- Уже пошел 4-й год, как ми обращаемся в суди, прокуратуру, родители пишут в разные инстанции. В 2005 году хозяйственное сооружение с оградой было продано ТОВ «Дисплей плюс», что привело к реализации госимущества без согласия со сторони владельца имущества - Министерства образования и науки Украйни, - розповідає заступник директора будинку культури з навчально-виховної роботи Валентина Петрова.
Заклад існує 64 роки, на сьогоднішній день в ньому знаходять чим зайняти дозвілля 180 дітей, яких могло бути значно більше (на фоні того, що не працюють інші позашкільні заклади комунальної та державної власності, а комерційні далеко не кожному по кишені), та для цього просто не вистачає приміщень, декілька груп та гуртків працюють на базі міських шкіл № 48 і 57.
У працівників БХТ є прагнення змінити ситуацію, але на заваді стоять... (здогадайтеся самі, хто саме, коли мова йде про землю у найцентральнішій частині міста). Якщо суд, «найнепідкупнійший» суд у світі, визнає право теперішніх землевласників, то куди подінуться 11 груп та гуртків художньої самодіяльності, вихованці яких мають значні досягнення, є учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів?
Завдяки нашій байдужості місто може лишитися ще одного культурного закладу, а діти, завдяки тому, що черговий дядько заробив на них «шматочок грошенят» будуть просто викинуті на вулицю не фігурально, а реально.
«Ми не отдадаим ни сантиметра своей земли, нам нужно развиваться, нам нужна зта территория, позтому мы никому зто здание не продадим и не отдадим!» - констатував директор ХДБДТ Валерій Висовень.
Наразі судова тяганина триває, яким буде чергове рішення і чи залишиться в Херсоні культурно-виховний дитячий центр - покаже час.
Поліна Рижова
“Акценти”.- №51 (149).- 23.12.2009.- стр. 4
