on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Новини регіону

06.11.2024, 23:24

У Миколаєві відкриють персональну виставку херсонської художниці Яни Голуб'ятникової

Персональну виставку херсонської художниці Яни Голуб'ятникової “Почути, ...
04.11.2024, 23:46

Актриса Херсонського театру імені Миколи Куліша номінована на Шевченківську премію

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив ...
03.11.2024, 00:07

Оголошено переможців конкурсу малюнків до річниці звільнення правобережної Херсонщини

1 листопада було оголошено переможців дитячого обласного конкурсу малюнків ...

 

Ілюзія світла, або шедевр Куїнджі у Херсоні


Своїми шедеврами музеї зазвичай діляться неохоче. Але Сімферопольський художній виявився винятком – найцінніший експонат своєї колекції, роботу Архіпа Куїнджі «Ніч на Дніпрі» (1882), яку часто називають ще й «Місячною ніччю на Дніпрі», почали активно демонструвати українським любителям прекрасного. У липні картина на деякий час «переїхала» до «Ластівчиного гнізда», а напередодні святкування Дня міста, 14 вересня, перемістилася до Херсона, до обласного художнього музею ім. О.О.Шовкуненка, де перебуватиме до кінця жовтня. Куїнджі називають російським художником, але він - грек за національністю, з турецьким прізвищем. Народився в Україні - в Маріуполі, щоправда, більшу частину життя прожив у Петербурзі, але багато часу проводив у Криму, а найяскравішими роботами, які принесли художнику славу, були українські краєвиди.

Ось і далекого 1880-го «Ніч на Дніпрі» стала в Петербурзі справжньою сенсацією. Навколо неї виник рух, коли Куїнджі ще працював над картиною. Російську столицю заполонили чутки про її феєричну красу, і художнику довелося в неділю на дві години відчиняти бажаючим двері своєї майстерні, щоб петербурзька публіка змогла побачити майбутній шедевр. «Ніч на Дніпрі» було продано ще до виставки – за фантастичну на той час суму в 5 тисяч рублів її купив якийсь морський офіцер. Як виявилося – великий князь Костянтин. Та й сама виставка справила на глядачів магічне враження - картина демонструвалася одна, у глухо заштореному залі, освітлена двома ліхтарями.

Все було настільки незвичайно, що довкола Товариства заохочення художників на Великій Морській вулиці тягнулися величезні черги. Щоб уникнути тисняви, публіку пускали до зали групами. І заворожені глядачі зупинялися перед картиною в «молитовній тиші»… Здавалося б, звичайний краєвид: нічне небо, хмари, місяць, річка, рівнина, стежки, дерева та хатки, млин на березі. Та й розміри не вражають монументальністю – менше півтора метра завдовжки. Але це місячне світло, що виходить з картини, було просто незвичайним. Він оживав, він розсовував простір, він притягував… Що це – ілюзія світла чи реальність?

Одні називали побачене чаклунством, інші вважали, що тут без зв'язку з нечистою силою не обійшлося, а треті підозрювали шарлатанство і намагалися знайти зі зворотного боку ліхтар чи лампу, не знаходили і дивувалися ще більше - місяць, як і раніше, випромінював своє таємниче світло... Подейкували навіть , Що весь секрет - у незвичайних фарбах з перламутром, які для Куїнджі за величезні гроші привезли чи то з Японії, чи то були товари з Китаю. Художник дійсно експериментував із фарбами та користувався порадами Менделєєва. І секрети, напевно, якісь були, але фокусів точно немає – картина написана звичайним способом, олією на полотні.

Не дивно, що Куїнджі отримав замовлення на авторські повторення своєї геніальної картини, і сьогодні «Ніч на Дніпрі» існує у трьох варіантах. У Російському музеї в Петербурзі - те саме полотно, куплене великим князем Костянтином, з ним господар не захотів розлучатися, навіть вирушаючи в подорож навколо світу, але після впливу солоного морського повітря пейзаж став темніти. У Третьяковській галереї у Москві та – у Сімферопольському художньому музеї, звідки картина, власне, і приїхала до нашого міста. І хоч з моменту першої появи на публіці найвідомішої роботи Куїнджі минуло майже півтора століття, в Херсоні її демонструють глядачеві так само, як свого часу придумав сам художник - одну в залі, у темряві, освітлену двома ліхтарями. Хіба рама не золочена, а чорна. Та ще й додали звуки природи, записані на березі Дніпра.

Ось так заходиш у темну залу, сідаєш на стілець чи підходиш ближче – і з метушливої сучасності переносишся в інший простір: величезний світ, залитий місячним сяйвом, де є не лише небо та земля, тиша та спокій, а ще й відчуття вільного польоту. Якщо сьогодні картина справляє таке сильне враження, зовсім не дивуєшся, що свого часу вона стала сенсацією. Щоправда, цікаві та нетерплячі, побачивши картину у всесвітній мережі, можуть висловити скепсис: а що там можна розглянути – довкола одна темрява. Єдина світла пляма - місяць та його відблиски у воді. Але це саме той випадок, коли наш друг Інтернет, що дозволяє побачити все і скрізь, нам зовсім не друг.

З картиною Куїнджі такий номер не проходить - жодна репродукція не передає і сотої частки того, що бачиш на власні очі. Здавалося б, на що вже мистецтвознавці люди досвідчені, але і вони, дивлячись на «Ніч на Дніпрі», знаходять все нові й нові нюанси - то багаття і дим від нього розглянуть, то дорога з різних точок зору змінює напрям (з цього боку йде по рівнині, а з цієї - спускається з пагорба). Та й багато херсонців розуміють, що нечасто в нашому місті трапляються виставки такого високого рівня: поглянути на шедевр йдуть потоки людей, хоча виставка не безкоштовна (квиток для дорослих коштує 15 гривень, для дітей, студентів та пенсіонерів – 7).

До речі, хоч ми й говоримо про одну картину, насправді ж виставка дещо ширша – чотири роботи самого Куїнджі плюс кілька робіт його учнів. Та й згодом експозиції співробітники музею не помилилися: спочатку проведення виставки планувалося на травень, потім вирішили перенести її до початку навчального року. Отже сьогодні можна переконатися, наскільки мав рацію Ілля Рєпін, написавши про Куїнджі: «Ілюзія світла була його богом, і не було художника, рівного йому в досягненні цього дива живопису».

Лариса Жарких
"Херсон Маркет плюс".- №39 (297).- 29.09-05.10.2011.- стор.
www.khersonmarket.com.ua/

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.