on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

19.04.2024, 15:15

Проєкт «Вишивана Херсонщина»

До Дня Вишиванки започаткований проєкт «Вишивана Херсонщина». Для ...
19.04.2024, 11:56

На Херсонщині понад 10 000 пам'яток історії та культури. У якому стані більшість з них зараз — невідомо — ОВА

  У якому стані наразі перебувають більшість пам'яток історії ...
19.04.2024, 11:45

"Не занурити в глибину навколишнього жаху, а подарувати посмішку", - херсонська художниця Яна Голуб'ятникова

  Наразі в роботах херсонської художниці Яни Голуб'ятникової не ...

Інгульська паланка

ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Перевізька паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового (1734-75). Розташовувалася на правому березі Дніпра, між Дніпром та Інгульцем і верхів'ями Інгульця та Базавлука. Площа паланки дорівнювала близько 9781 км2. Центром  було село Перевізьке біля гирла Інгульця, а за іншими даними - село Кам'янка, де в 1709-11 розташовувалась Кам 'янська Січ. Окрім того, тут були ще й такі села: Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Осокорівка, Тернівка, Ракова та ін. Інгульська паланка мала паланкову старшину та 219 курінних козаків. Щільність населення у паланці була не дуже високою. Землеробство було слабко розвинене. На території  існувало кілька рибних заводів. Разом із Бугогардівською та Кальміуською паланками вона була найважливішим центром рибальства у Нижньому Подніпров'ї. Іншим джерелом доходів жителів паланки було збирання «мостового» (платні з проїжджих купців, торговців, чумаків за перевіз через Інгул та інші річки). Ліквідована одночасно з Новою Січчю влітку 1775. Нині ця територія належить до Херсонської області.

О. Л. Олійник

Література:
Слабченко М. Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів // Праці для виучування західноруського та українського права. -К., 1929. - Вип. VI. - С. 202-206;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 124,128, 282, 286;
Скальковський А. Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994. - С. 51-52.

 

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.