Інтернаціональна вистава для херсонського глядача
Режисер - литовець, автор п’єси - з Туреччини, а сцена й актори - херсонські. В обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Куліша з’явилася інтернаціональна вистава. Обіцяну «Лавину» поставили всього за 20 днів, і вже й допрем'єрний показ відбувся: режисеру вистави Лінасу Зайкаускасу необхідно було повертатися до Прибалтики.
«Лавину» написав Тунджер Джюджиноглу. П’єса швидко стала модною, її поставили театри більш ніж півсотні країн. На кожну прем’єру автор приїздить особисто. У Херсоні турецького драматурга очікують на кінець жовтня, коли «Лавину» покажуть широкому загалу. Ну а поки постановку змогли оцінити журналісти. Глядача сцена зустріла силою-силенною килимів. Цупкі ткані вироби, і підвішені, і застелені, стали головним акцентом у декораціях «Лавини». У цих килимів особлива цінність, їх для вистави зносили городяни. Так, у канву турецької п’єси, яку на сцені втілив прибалт, органічно вплелися традиції херсонських родин. Люди зібрали не менше двох десятків килимів, хоча, за словами гендиректора театру ім. М. Куліша Олександра Книги, це ще не межа. Прийом популярних предметів домашнього ужитку триває, бо режисер прагне, щоб на прем’єрі на сцені їх було не менше півсотні. Свій вибір саме на килимах автор зосередив невипадково. Традиційні ткані вироби, присутні у побуті багатьох народів, не лише прикрашають оселю, а й поглинають шум.
У п’єсі Тунджера Джюджиноглу події розгортаються у глухому гірському селі, де всі мешканці спілкуються впівголоса. Місцеві впевнені: якщо порушити режим тиші, всі загинуть від раптового сходження лавини. Образи дивакуватих аборигенів майстерно втілили улюбленці публіки - Сергій Михайловський, Ольга Бойцова, Валерій Гайфулін, Євген Гамаюнов, Поліна Маказепа та інші. Цікаво, що буквально кілька місяців тому, під час ювілейної «Мельпомени Таврії», на херсонській сцені вже грали «Лавину». Виставу привозив Луганський обласний академічний музично-драматичний театр, який через події на сході був змушений переїхати до Сєвєродонецька. Спектакль у луганській інтерпретації глядач сприйняв на ура, але «Лавина» по-херсонськи, як на мене, аж ніяк не гірша. Просто вистави зовсім різні, і це цілком логічно, бо ж кожен режисер бачить ту чи іншу п'єсу по-своєму.
Як і годиться для хорошої вистави, «Лавина» залишає по собі низку незабутніх вражень, а її післясмак спонукає до роздумів. Людські цінності, які часто нівелюються, конфлікт поколінь, норови, в яких інколи доходить до абсурду - все це і ще багато іншого є у постановці. Як сприйме виставу херсонський глядач, ще й такий вибагливий, як представники ЗМІ? Це питання перед показом, з усього видно, дуже хвилювало Лінаса Зайкаускаса, який попросив журналістів пересісти поближче до сцени. Та всі сумніви виявилися марними: постановка вдалася і має всі шанси на довге життя на сцені. А сам режисер зізнався, що «Лавина» - не останній проект, задуманий ним для театру ім. М. Куліша. Лінас Зайкаускас хоче переїхати в Україну і вже готує відповідні документи до посольства та МЗС. Прийняти на роботу прибалтійського митця готові хоч сьогодні - не приховують в адміністрації херсонського театру.
Марина Савченко
«Новий день».- №38 (5343).- 19.09.2018.- стр.20
