Іванченко Ігор
Фонотека Ігоря Іванченко, музичного колекціонера і меломана з Херсона, мабуть, одна з найбільших в Херсоні, адже вона включає більше тисячі найменувань. Херсонцям Ігор Іванченко більше відомий як ведучий відомої свого часу (1992-1995) передачі «Мегатрон», що транслювалася на Херсонському обласному телебаченні. Про музику і не тільки Ігор повідав в своєму бліц-інтерв'ю.
ДО ОДЕСИ ЗА МУЗИКОЮ
- Ігор, який період часу зробив найбільш вагомий вплив на розвиток сучасної музики?
- Золоте століття, найбільш мистецький період, в якому сформировалися практично всі стилі і напрями сучасної музики, - це, без сумнівів, 70-ті роки. Саме в кінці 60-х був створений фундамент всіх сучасних стилів, від яких беруть початок такі знайомі гурти, як Пінк Флоїд, Джетро Талл, Кинг Крімсон, Емерсон Лейк і Пауєр, Рокси Мьюзік, Дженезіс. Ці гурти склали кістяк арт-рока. Тоді ж з'являється маса цікавих нових гуртів від Діп Перпл до Лід Зеппелін, котрі дали початок хард-року.В цей же час силами Везері Порт, Софтвер Мешин, Гонгу зароджується фьюжн або джаз-рок. Ще один сильний поштовх - виникнення блюз-рока (Джіммі Хендрікс, Робін Тро-уєр, Кеннот Хіт), який являється основою всієї сучасної музики. Це основа всього. Отже значення 70-х для музики важко недооцінювати. Паралельно з цим всім развивається шлягер - це окрема область, зв'язана невидимими нитками зі всім, - рок-н-ролом, дісько, глемом.
- Як би ви оцінили музичну ситуацію в Україні і взагалі у світі?
- В Україні колосальна кількість шлягерів. Вірогідно, серед їх виконавців є і талановиті музиканти. Але річ у тому, що ця хвиля шлягерів, розрахована на середнього широкого споживача, затьмарює усе інше. І ці хлоп'ята не мають можливості рости -для цього у них просто немає засобів. Що стосується світу -ситуація приблизно така ж, як в Україні. Більшість з того, що відбувається на музичному ринку, - це шлягер, який розрахований на могутній шоу-бізнес, заробляння грошей і перемелювання всього під потрібний формат. Ніякого творчого підйому, немає незвичних речей, суцільне переливання з пустого у порожнє.
- Але хоч щось нове з'является?
- Нове - добре синтезоване старе. Вся суцільна стилізація. Це явище характерно не тільки для музики. Це добревидиме по тій же моді в одязі. Так у будь-якому вигляді мистецтва. З перебігом часу, розвитком технологій ця стилізація настільки висока і тонка, що її може відмітити тільки людина, котра пережила декілька змін цих мод. Звук залишився тим же, тільки він вигострений технічно.
- Це криза?
- Ні, це перехідний період. Це пошук виходу. У кінці кінців, вихід знайдеться. Зараз навіть в просунутих країнах, в Англії наприклад, співіснують тисячі музикантів різних напрямів, і цей вал винен переродитися. Коли в музиці застій, повинен знайтися винахідник, який створює все як би навиворіт, це чипляють інші, і тоді ось він - вихід з безвиході. Така безвихідь була перед «Бітлз». Від «Бітлз» все почалося по-новому. Пошук йде. Європейські музиканти, наприклад, багато зараз беруть з музики Пакистану, Індії, відбувається повернення до класики.
- Де можна купити цікаву, нестандартну музику?
- В Україні є, мабуть, єдине місто, де можна знайти претензійну музику. Це Одеса. І не тільки у приватних колекціонерів, вона є в роздрібі, зокрема можна купити і фірмові диски. Я пам'ятаю, як до Одеси якось зайшли кораблі ВМС США і американські матроси становились в черзі і скуповували музикальні диски. І справа була не тільки в тому, що диски були для них колосально дешевими - якість і асортимент теж позначалася.
- Чому Одесса?
- Стара традиція, інтелегенський потенціал. Одеса завжди була столицею для меломанів. І зараз, і в радянські часи. Це не просто специфіка портового міста, там є попит на цікаву музику. У Києві теж багато музикальних магазинів - але це засилля сірого валу, це рівень звичайного споживача, там немає претенціозной музики. У Києві в кожному магазині одне і те ж. А в Одесі кожен магазин має специфіку.
ОЛЕСЬ БОГДАНІВ
журналист
Газета «Взгляд», 11 травня, 2006
