Скелелазання у степу
Про існування альпінізму та скелелазання у Херсоні чути не зовсім звично. Рельєф у нас рівний. Степ та степ навколо. Але не поспішайте відносити цю статтю до курйозних. Альпінізм та скелелазіння у Херсоні є. Про його успіхи та проблеми розповів Дмитро Лісовий - голова Херсонської обласної федерації альпінізму та скелелазіння (ФаїС).
— Дмитре, чи має херсонський альпінізм традиції, чи виник на порожньому місці?
- І те і інше. У радянські часи успіхам радянських альпіністів дивувався весь світ. Такою технікою, командним духом та цілеспрямованістю похвалитися могли не багато хто. Після розпаду СРСР від альпіністської слави залишилися самі спогади. І не лише від слави. Якщо раніше можна було легко провести час в альпіністському таборі, маючи в кишені місячну стипендію, то зараз за ту ж суму можна доїхати тільки на таксі до вокзалу. За останні 15 років альпіністи "як клас практично зникли". Особливо в Україні. Тим більше у Херсоні. Зі славної когорти альпіністів у строю залишилося 2-3 «діючих». Інші пішли хто куди: у бізнес, за кордон чи просто «зникли безвісти». Наша федерація зараз працює над тим, щоб повернути колишні традиції. Ми розшукали альпіністів, які як альпіністи відбулися ще за радянських часів, і зібрали навколо них людей, небайдужих до гір. Душею нашого колективу став Ігор Безродний. Як альпініст він підкорив практично всі значні вершини Кавказу, як яхтсмен на власноруч побудованій яхті «Мрія» завоював Кубок Криму і став чемпіоном України, як педагог встиг попрацювати в школі та завоювати симпатії дітлахів, як весляр став майстром спорту. Нині він головний наставник у нашому клубі. Разом із ним ми були в експедиції на Ельбрусі. Біля підніжжя Ельбрусу ми, до речі, з'єдналися з московською та криворізькою групами, в якій, як виявилося, було два «сніжні барси» - так називають альпіністів, які підкорили всі семитисячники в СРСР.
— Перед тим, як здійснити таке сходження, потрібна ж серйозна підготовка. А Крим хоч і під боком, але щотижня туди не поїздиш. Як ви вирішуєте цю проблему?
– Як не дивно, у нас на Херсонщині є чудові місця для тренувань: і природні, і штучні. З природних
це стрімкі береги в Микільському та Львові, а зі штучних – це стінка, що веде на терасу біля ДКТ, скеледром у ХДУ та болдринговий зал (вистелена матами кімната, в якій стіни та стеля обладнані зачепами) у Шуменському мікрорайоні – вул. Ілліча, 72, спортклуб "Арелан". У Микільському ми обладнали природний скеледром, де регулярно проводимо змагання зі скелелазіння. Стінка (з гранітного каміння) на терасі ДКТ була улюбленим місцем для тренувань для херсонських альпіністів ще 15 років тому. Ми по-новому обжили це місце. Навели там лад, позначили зачепи. Нині ці скалодроми – тренувальні майданчики для херсонських альпіністів перед поїздками до Криму та на Кавказ. Цього року ми плануємо провести чемпіонат Херсонської області вже у Криму.
— З чого розпочався сучасний етап розвитку альпінізму та скелелазіння у Херсоні?
- Я почав мріяти про гори зі школи. Намагаючись знайти однодумців, дав оголошення в газету: «Скеляки Херсона, відгукнетесь!». Відгукнувся один одесит, який випадково побачив це оголошення під час перебування у Херсоні. Отже, ази альпінізму я освоював в Одеському альплубі. Згодом познайомився з Ігорем Безродним. Зараз до нас у клуб постійно вливається молода кров. Отже, якщо у кого з'явиться бажання стати скелелазом – звертайтесь до федерації альпінізму.
А все необхідне спорядження для альпінізму та туризму можна придбати у магазині Артеміда. Телефонуйте: 29-40-56, 22-65-51; адреса бульвар Мирний, 3
ОЛЕСЬ БОГДАНІВ
Газета «Взгляд», 8 червня 2006
