on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Організації > Кіно > Кінотеатри Херсонщини > Кіна ...не буде такого!

Кіна ...не буде такого!

10.01.2007

«Найважливіше із мистецтв», очунявшись від ринково-приватизаційного нокдауну, знову заговорило і поманило публіку. Те ж «Дзеркало тижня» зауважує, що: «Відвідування кінотеатрів усією сім'єю знову входить у моду, недарма на прем'єрах у столиці можна зустріти членів уряду, олігархів, політиків, кінозірок ».

Уся біда в тім, що члени уряду і олігархи вважають за краще дивитися фільми без відриву від столиці. Та якби навіть цвіт країни виявив бажання потрапити на який-небудь «зоряний сеанс», то кінотеатр «Україна» давно перестав бути мистецькою Меккою Херсона. Бо яка, скажіть, це ще Мекка, якщо від неї відгонить бражним духом, а глядачі в залі замість кіно дивляться на релігійного проповідника-диригента і співають бадьорих панегіриків?

Як писав поет, «доборолась «Україна» до самого краю...»
А які були грандіозні плани!
Коли кіно почало було «загинатися», а зали - катастрофічно безлюдніти, директор означеного закладу Марина Табакаєва пішла з чолобитною у «білий дім». У неї визрів свій план врятування «України» від повного краху.
Власті пішли назустріч. І за чотири дні до нового 1992 року цілісний майновий комплекс кінотеатру перейшов у оренду до пані Табакаєвої і її сподвижників.
Минали тижні за тижнями, місяці за місяцями, а обіцяного ренесансу не спостерігалося. Скоріше - навпаки.

"Україна» - обласна комунальна власність. Зрозуміло, що орендар має право перевірити, яке «кіно» у ній «крутять». Перевірив і суворо запитав: чому порушуєте умови договору? Чому не зберігаєте від руйнації майно? Чому без нашого відома укладено аж сім (!) договорів суборенди на потаємних умовах?

Директор орендного підприємства Марина Табакаєва, розуміючи, що їй можуть показати на табличку з написом «Вихід», у спішному порядку почала відмотувати «кіно» назад. Вона звернулася до тодішнього голови облради Валерія Третьякова з проханням... дати дозвіл на суборенду приміщень кінотеатру (всього 332 квадратних метри із 1465, не враховуючи підвалу).

Тих приміщень, у яких вже обжилися цілодобовий бар-кафе на другому поверсі, бар-кафе на першому, гральні приставки (для дітей) і автомати (для дорослих), магазин «Антикваріат», пункт обміну валюти, більярдний стіл.
Не забула при цьому турботлива мама, щоб і синовому ПП «Табакаєв Ю.Ю.» знайшлася місцина під променями кінопрожектора.
Сумніваюся, що саме такими уявляв наші кінотеатри великий Олександр Довженко!

Виявлені факти недобросовісної оренди послужили підставою до її дострокового припинення. Саме з цим проханням і звернулася обласна рада до суду. Фєміда з невідомих причин нагадувала героїню часів німого кіно. А час ішов. Валерія Третьякова на посту голови змінив Анатолій Юрченко, Анатолія Юрченка - Володимир Ходаковський, а в «Україні» крутили все те ж «кіно», яке виявилося багатосерійним трилером.

І от 11 жовтня 2002 року у зв'язку із закінченням терміну дії оренди цілісного майнового комплексу «Кінотеатр» його власник - обласна рада - на своїй четвертій сесії приймає рішення № 67 про припинення оренди, керуючись Законом України «Про оренду державного і комунального майна».
Кінчалася лафа насамперед для суборендарів, які платили просто «комедійні» гроші за своє квартирування: власники гральних автоматів 16 гривень за місяць, кафе і пункту обміну валют - 80, ПП «Табакаєв Ю.Ю.» - ЗО гривень. Не плата - кінокомедія!

Ігноруючи рішення сесії під приводом боротьби за «найважливіше з мистецтв», орендарі відмовилися звільнити приміщення, яке планується здати на баланс обласного підприємства «Кіновідеопрокат», на якому це мистецтво справді тримається.
Судовий марафон тривав. Орендарі вдавали із себе перед Фемідою мало не великомучеників, котрих розпинають на депутатському хресті. Зрештою, торік 25 березня після трирічних «розборок» Господарський суд Херсонської області іменем України приймає єдино правильне рішення: повернути орендоване майно орендодавцю, зайняте сподвижниками Марини Табакаєвої приміщення звільнити. Могло б бути гірше, якби правоохоронці зацікавилися «технологією» суборенди і завданими обласній общині збитками. Пожаліли... Чи недаремне?

Справедливість продовжувала утверджувати своє торжество. 11 травня 2005 року вже Запорізький апеляційний господарський суд залишив рішення Херсонського господарського без змін, підтвердивши свої ж попередні рішення від 18 липня і 4 серпня 2003 року.

Кінопрокатники «України» встановили своєрідний рекорд серед споріднених підприємств за кількістю судових інстанцій. їх слухали суди: Суворовський (місто Херсон) районний, Господарський суд міста Києва, Вищий господарський суд України, Верховний суд України, Вищий Адміністративний суд України...

Саме Вищий Адміністративний суд іменем України 14 червня 2006 року приймає однозначне визначення: касаційну скаргу орендного підприємства «Кінотеатр «Україна» залишити без задоволення, а названі вище рішення Господарського суду Херсонської області і постанову Запорізького апеляційного господарського суду залишити без змін.
Останнє судове визначення вступило в законну силу з моменту його оголошення. Гору взяв Закон? Поки що ні. Пані Табакаєва продовжує утримувати об'єкт, який їй не належить (і ніколи не належав!) навіть після того, коли 31 липня 2006 року Господарський суд Херсонської області видав наказ про виселення орендатора з приміщення.

Протизаконні дії «кінопрокату», що триває роками, несподівано підтримали деякі газетярі, телевізійники і депутати одного з партблоків: чому б не пропіаритися під виглядом «захисту народних кіноінтересів»? Цій публіці аби шуму побільше...
Відчувши, що законне рішення суду доведеться виконувати, у серію запускається новий «фільм».

По місту поповзли чутки, що начебто якась фірма (чи то з Сум, чи то з Крижополя) хоче зробити з «України» більярдну. На більше творчої фантазії у шептунів від кінопрокату не вистачило.
Тим часом над входом у кінотеатр «Україна» з'являється плакат із написом: «Вимагаємо справедливості!» Що ж воно виходить? За логікою дирекції обложеного нею ж кінотеатру, інтересів Марини в Україні досі не написано жодного закону, який задовольнив би інтереси Табакаєвої і Ю?

Того ж самого, що й дирекція «України», могли вимагати куди сумлінніші і добропорядніші орендарі - кіноконцертного залу «Ювілейний». Але на конфлікт із законом не пішли, виконавши рішення сесії облради. Орендований об'єкт нині - у віданні обласного комунального підприємства «Кіновідеопрокат». Пару йому мала скласти й «Україна», повернувши собі первісне призначення. І це було б справедливо. Тільки ж не цього добивається невелика групка тепер уже лжеорендарів.

...«Україна» на очах публіки з вогнища культури перетворюється на жменьку попелу в центрі Херсона. Стоїть над тим попелом обмежене коло зацікавлених осіб, руки гріють. І вважають, що цим самим роблять обласному центру велику послугу.

Микола ВАСИЛЬЧУК.
Наддніпрянська правда.-2007.-10 січня

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.