Купальський уікенд
Багато чуток точилось довкола того, що цього року “Купальські зорі” не відбудуться. Проте мер Голої Пристані Анатолій Негра запевнив, що фестиваль існуватиме, як мінімум, до повноліття.
На святі зібралося багато ремісників. Усі бажаючі могли взяти участь у майстер-класах, зробити власними руками глечик, ляльку або розписати пряник.Кожен міг знайти собі розвагу. Малеча радісно верещала на атракціонах, хлюпалась у річці, каталася на віслюку та конях. У альтанці на набережній свої таланти демонстрували народні колективи з різних куточків нашої області. Глядачів дивували вокалом та хореографічними постановками. Перед вечірнім концертом Анатолій Негра разом із поважними гостями урочисто відкрив арку на вході на набережній. Цього року вирішили не відкривати пам’ятник якомусь казковому персонажу. Проте це пообіцяли зробити на кавуновому фестивалі. Набережну прикрасить херсонська диня.
Видовищне шоу можна було побачити на пляжі. Саме туди приземлювались парашутисти, які спочатку фігурно кружляли у небі. Увесь вечір гостей свята розважали артисти херсонського драмтеатру. Із зірок української естради на фестиваль завітали Іван Березовський та Тетяна Ширко. Під час концерту традиційно обирали купальську красуню. Цього року нею стала Оксана Литвиненко з Берислава. Завершився конкурс яскравим салютом та запалюванням купальських вогнищ. Свято Івана Купала святкували не лише у Голій Пристані. Перша спроба відсвяткувати цю чарівну ніч серед лісу у “Чумацькій криниці” під Цюрупинськом пройшла більш, ніж вдало – очі людей горіли, більшість присутніх із задоволенням брала участь в обрядах. На вході кожного гостя одразу захистили від нечисті – на руку пов’язали стрічку-оберіг, окропили водою, а потім можна і через невеличке вогнище перестрибнути. Далі – обирай: хочеш – скуштуй українських (і не тільки) страв; хочеш – купляй обереги та сувеніри; а хочеш – поринай у старовинні обряди, загадуй бажання і зав’язуй на гілці стрічку, плети купальський вінок чи то заглибся у ліс у пошуках загадкової квітки папороті...
З’явився волхв і заволодів загальною увагою. З цієї миті гості стали не тільки глядачами, а учасниками дійства. Деякі сімейні пари одружилися вдруге – купальський весільний обряд з обмиванням водою і стрибанням через вогнище та ігри з поцілунками припали до душі і учасникам обряду, і глядачам. А потім були купальскі заручини. Отакий незабутній подарунок отримала дівчина від майбутнього чоловіка. Найцікавіше, що обряди породили цікавість і у глядачів – дехто згадав про витоки свята Івана Купала і розповідав друзям, що воно, по суті, язичницьке; дехто мав сумнів щодо походження обрядів – мовляв, не українські вони. Мабуть, не погодиться з останнім постановник свята Олена Градюк, яка ретельно вивчала найдавніші купальські традиції. Між піснями встигли й вінки пустити на воду. І наостанок спалили Купалу, водили хоровод навколо вогнища і довго-довго стрибали через велике багаття. От таке цікаве свято подарував херсонцям наш драматичний театр. Відтепер театр планує всі народні свята проводити на “Чумацькій криниці”, відтворювати обряди, наближати нас до витоків – так пообіцяв генеральний директор театру Олександр Книга.
Олена Піменова
Лариса Жарких
"Вгору".- №28(563).- 11.07.2013.- стр.4
