Лебедєв Олександр Павлович

Лебедєв Олександр Павлович народився в місті Сніжне Донецької області в 1955 році. Закінчив Донецький медичний інститут в 1978 році. Більше 20 років працював завідувачем в невідкладному відділенні. Останні 10 років займається дослідженнями питань здоров'я, проводить велику просвітницьку роботу. Автор серії книг та наукових робіт в області здоров'я. Контактний телефон автора: 38 (067) -918-32-27

Як я до цього прийшов

Головні питання, які я зараз вивчаю на практиці два:
1. Продовження життя.
2. Омолодження організму. Як показують результати, це можливо. До цього протягом 12 років основним моїм напрямком у роботі було відновлення здоров'я людини, виявляється, це теж в більшості випадків можливе. Паралельно проводжу освітньо-оздоровчу роботу серед різних верств населення, переважно серед молоді, їм ці знання потрібніше. У цій книзі дана лише маленька частина тих результатів, а, тим більше, теоретичних і практичних знань, якими на сьогоднішній день я маю.

Всьому цьому передувала двадцятирічна робота завідуючим невідкладним відділенням, де часто рішення для порятунку життя людини потрібно було приймати за лічені хвилини або секунди. Велику допомогу мені надає досвід служби в Радянській Армії, на Далекому Сході, капітаном медичної служби. Там було все - терапія, хірургія, гінекологія, педіатрія. Чого тільки не було у віддаленому гарнізоні або на бойових навчаннях де-небудь у тайзі. Мій шеф по кандидатській дисертації «Використання комбінованого низькоенергетичного лазерного випромінювання в комплексному лікуванні гострої бронхолегеневої патології» професор Бережний В.В. вчив мене завжди звертати увагу на те, що невідомо, на те, що не виходить. Він був одним з перших моїх наставників, і я йому дуже вдячний. За 5 років роботи над кандидатською дисертацією досить добре вивчив імунологію і імунохімію, білковий, жировий, вуглеводний, мінеральний обміни речовин в організмі людини і багато іншого.

Я народився і виріс в місті Сніжне Донецької області. Закінчив Донецький медичний інститут. У дитинстві нас, хлопчаків, дивував великий кудлатий дядько, який ходив босоніж взимку і влітку. Як зараз, пам'ятаю його добрі очі. Ми намагалися його дражнити, а у відповідь завжди отримували посмішку і ласкавий, наповнений любов'ю погляд. Дорослі завжди нас зупиняли і з повагою говорили, що це вчитель Іванов. Велику роль у формуванні мого світогляду зіграв і Н. М. Амосов, з яким у мене було кілька дивовижних прогулянок у Ботанічному саду Києва.

До віри в Бога я ставився, як більшість молоді в Радянському Союзі, до церкви ніколи не ходив. Батьки з «простих»: тато був шахтарем, мама домогосподарка, до церкви ходили рідко у свята. Бабусі й дідусі були кулаками, репресовані, двоє з них розстріляні. Прадідуся і прабабусі були не бідними, всі були віруючими. Точно знаю, що в п'яти поколіннях мої предки вірили в Бога. За що я їм всім вдячний. До мене розуміння простих істин прийшло після 45 років. Вміють читати, зрозуміють, для чого я написав цей абзац. У ньому ключ для щастя ваших нащадків. Мало хто замислюється, ще менша кількість людей щось конкретне робить для блага своїх нащадків. Я маю на увазі далеко не матеріальні накопичення. Як практикуючий лікар скажу, що більшу частину спадкових захворювань можна запобігти, знаючи, звідки беруться причини.

Працюючи над дисертацією, мені часто доводилося бувати в бібліотеці, зустрічатися з новими людьми, читати нові книжки. А найголовніше, під рукою завжди були пацієнти, які хотіли бути здоровими. У лікарні я призначав ліки, ставив крапельниці, загалом, робив усе, що роблять і зараз. А до і після роботи, у вихідні дні займався тим, що практичній медицині і не снилося, як, втім, і мені самому. Першою пацієнткою, вселили в мене віру, була вічно хвора теща. У 45 років її прооперували з приводу серйозної онкопатології - опромінення, хіміотерапія, «вічна» інвалідність. Напевно, мало в медицині діагнозів, яких у неї не було. На ній я багато чому навчився. Зараз їй за 80 років, останні років 10 відчуває себе непогано, хоча іноді підвищується тиск та й то через те, що любить добре поїсти.

Потім тесть, колись у нього були проблеми з серцем, зараз йому під 90 років і нічого, серце нормальне. Потім пішли друзі, знайомі. Своїм девізом у медицині я завжди ставив: «Не зашкодь». Всі люди до мене приходили добровільно і самі погоджувалися проходити ті чи інші методики. Іноді результати мене вражали, до чого все може бути легко і просто. Працюючи в лікарні, 12 років читав лекції в медичному коледжі, керував лікарями-інтернами. Коли був накопичений достатній досвід, поїхав до Києва на курси з санології до Академії післядипломної підготовки лікарів, де й отримав базову освіту лікаря-санолога, за що безмірно вдячний всім співробітникам кафедри і особливо завідувачу професору Апанасенко Г.Л.

Потім написав заяву головному лікарю про звільнення з роботи. Він намагався умовити мене залишитися на роботі, що, мовляв, я хороший лікар, керівник, маю вищу категорію, користуюся авторитетом і т. д. Я ввічливо сказав йому «спасибі» за гарну думку про мене. Але хороших лікарів в лікарні багато, а санології в місті майже немає. На цьому ми розлучилися. Протягом 5-ти років займався приватною практикою, допомагаючи людям худнути і одужувати, позбавлятися від захворювань, змінювати в кращу сторону відносини у сім'ї, добиватися успіхів в особистому житті, соціальному та матеріальному плані. Паралельно їздив і вчився на різних семінарах в Росії, зустрічався з фахівцями з питань здоров'я Австралії, Канади, США. Вивчав та вживав на практиці досвід фахівців з Японії, Німеччини, Швейцарії. Підсумком стало створення громадської організації, основна мета якої сприяння формуванню здорового способу життя і поліпшення здоров'я людей.

Короткі поради, які допоможуть Вам створити здорову і міцну сім'ю, прожити довго і щасливо

Книги лікаря-санолога Олександра Лебедєва

www.artkavun.kherson.ua/aleksandr-lebedev-kak-byit-zdorovyim.htm

Статті

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.