on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Релігії в Таврії > Місце, де стояв храм - святе

Місце, де стояв храм - святе

А як ставиться до скульптури Церква, чи немає тут порушення церковних канонів? Про це, і не лише про це - інтерв’ю з архієпископом Херсонським і Таврійським Іоанном.

- Владика Іоанн, навколо скульптури Пресвятої Богородиці, яку споруджують у центрі Херсона, багато суперечок. Як церква ставиться до того, що на місці зруйнованого у радянські часи храму, з’явиться ця скульптура?
- Взагалі місце, де стояв храм, є місце святе. І коли ми там, де він був, відбудовуємо церкву або каплицю (якщо немає можливості спорудити храм), встановлюємо будь-який пам’ятний знак - чи то хрест, чи то скульптуру, чи то навіть просто камінь з надписом, що тут колись стояв храм, що тут молилися люди, це дуже добре. Все-таки ми повинні з благоволінням ставитися до того місця, де колись возносилася молитва, де приносилася безкровна жертва, служилася божественна літургія. А на тому місті, де був колись храм, не можна ставити кафе, не можна будувати торгівельний центр, як, на жаль, часто буває.

- Саме тому ви підтримали ідею створення скульптури?
- Звичайно. А що стосується суперечок навколо спорудження скульптури... Я не хочу нікого образити. Думаю, що коли робиться будь-яка добра справа (чи то в особистому житті людини, чи то в суспільстві), завжди є якісь негаразди. Це свого роду випробування. Випробування нашої віри, нашої твердості в тому, що ми почали робити. Ми робимо святе діло - увіковічення місця, де стояв колись Божий Храм..
Нам треба перетерпіти все, ми стоїмо на правильній дорозі. Коли справу буде закінчено, скульптура буде встановлена і освячена, то, я думаю, всі заспокояться, і серця супротивників, яких небагато, пом’якшаться.

- Чи брали ви участь в обговоренні того, якою має бути скульптура, чи для православ’я характерні такі зображення взагалі?
- До мене звернувся жіночий клуб «Ініціатива» з пропозицією підтримати ідею увіковічення місця, де стояв колись Покровський храм, скульптурою Божої Матері. Було запропоновано декілька варіантів, з яких ми вибрали один - Покрови Божої Матері. Із скульптором я мав розмову, ми дивилися за тим, щоб робота була виконана за православними канонами. Подібні скульптури встановлені у різних святих місцях, у святих монастирях наших - і України, і Росії. Наприклад, біля входу в Святогорську Успенську лавру, яка знаходиться на Донеччині, є зображення скульптури Божої Матері, яка називається Ігуменя Гори Афонської. У Миколаєві на центральній площі встановлена скульптура Святителя чудотворця Миколая - покровителя міста. У Святогорському Зимненському монастирі на Волині встановлена скульптура Святого Рівноапостольного князя Володимира - хрестителя нашої Русі. У Харкові, Одесі є подібні скульптури, і таких прикладів можна привести багато. Звичайно, вони витримані в певних канонах православної церкви.

- Чи багато на Херсонщині зруйнованих храмів, монастирів, пам’ять про які треба було б зберегти?
- Зруйнованих храмів багато. Деякі з них відроджуються, деякі стоять в запустінні, від деяких і сліду не залишилося. В Херсоні, ми бачимо, відроджується Успенський кафедральний собор, де довгий час був спортивний зал. Він також потребує серйозної реставрації. Серйозної реставрації потребує і наш Свято-Духівський кафедральний собор. Декілька років тому у фундаменті з’явилися тріщини і він осів, потріскалися стіни. Намагаємося зробити, що можемо. Звичайно, нам обіцяла допомогти влада, нібито почала, ми так зраділи. Та фінансування, яке розпочалося в кінці минулого року, на превеликий жаль, на початку цього року й закінчилося. Все стоїть розкопане. І нам не дають нічого робити, тому що це пам’ятка архітектури і потрібно проводити роботи з відома відповідних служб. Усе стоїть на місці, а фінансування і не передбачається.

Звичайно, дуже прикро, що коли фінансування було, ми не контролювали, куди йшли кошти, як оплачувалася праця, вартість робіт. Я переконаний, що якби ці гроші передали Церкві, то ми зробили б набагато і набагато більше, ніж було виконано на нинішній час. Проте, незважаючи ні на що, ми в минулому році обновили купол нашого собору, повністю перекрили булатним сяючим залізом, замінили хрести на куполі і фронтонах, реставрували барабан, пофарбували дах собору. Замінили всі вікна, бо вони вже прогнили. За свої кошти, своїми силами, незважаючи на заборони.

Ще у нас є такий біль один - Благовіщенський монастир, що розташований поблизу Херсона в Комишанах («М+» розповідав про проблеми, пов’язані з цією спорудою. - Авт.). Ми добиваємося, щоб нам передали каплицю, яка колись слугувала в’їздом до монастиря, і будиночок, де тепер розміщуються ремонтні майстерні. Нам нібито пообіцяли це зробити, адже ці споруди знаходяться за межею ПТУ. Ми абсолютно не претендуємо на приміщення, що знаходяться на території колишнього монастиря, але належать тепер училищу. Два роки це тягнеться, нам обіцяють і обіцяють. По сьогоднішній день. Залежить це від Міністерства освіти, в першу чергу.

Як інформується міністерство?
Ми, звичайно, надсилали свої листи і фотографії. Нам обіцяли прислати комісію, спочатку в березні, тоді - в квітні. Остання були призначена на 14 квітня, перед Паскою. Але її не було, і ми не знаємо, якою буде доля цієї будівлі далі. Проте відступати не збираємося. Це церковне майно, у нас його колись відібрали. Треба враховувати і те, що в Херсонській єпархії, мабуть, єдиній в Україні, немає жодного монастиря. В Херсонській області є монастир Бізюківський - але це вже єпархія Новокаховська.

- Зараз багато говорять про кризу. Як Церква у цій ситуації підтримує віруючих? Чи звертаються вони до вас?
- Звертаються. Хоча криза - це не так страшно, як нам намагаються подати. Я скажу так: все в світі відбувається по промислу Божому. Люди відвертаються від Бога, від Церкви, люди забувають про Бога. І Господь час від часу посилає нам якісь обставини, щоб ми прийшли в себе, подивилися на те, що ми робимо, як живемо. І ось ця світова криза - це звернення до наших сердець, щоб ми трохи отямилися, думали, що робимо, як живемо. Щоб могли щось передивитися, щось змінити в своєму житті. Якщо людина повертається обличчям до Бога, і до його Святої Церкви, то Господь ніколи не відвернеться від людей. Все це залежить від нас. Тому якщо Бог послав нам таке випробування, ми повинні, в першу чергу, подумати: чому так. Якщо хочемо, щоб щось змінилося, повинні змінити в першу чергу себе.

Ірина Феш
Херсон маркет.- 30.04.2009

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.