Молода, перспективна і надзвичайно талановита
Після гастролей новотройчанки Вікторії Сухарєвої половиною світу її сопрано звучатиме переважно для російських генералів
Москва не перестає дивуватися таланту молодої уродженки Новотроїцького. Російські газети та електронні засоби масової інформації один за одним друкують однотипні відгуки про Вікторію Сухарєву: «Вона — молода, надзвичайно перспективна співачка, власниця сопрано найкрасивішого тембру. Яскрава музичність, прекрасні сценічні дані і виняткова вокальна школа у сукупності з вишуканими піснями дозволяють говорити про народження справжнього музичного явища у Росії».
Наразі солістка Московського театру оперети разом з трупою об’їздила з гастролями ледве не півсвіту. Про це Вікторія розповіла під час візиту на малу батьківщину… Після восьмигодинного перельоту під крилом літака відкрилося неймовірної краси видовище: гори, сопки і темно-синя гладь Тихого океану. Такою зустріла Вікторію Камчатка. На сцену там вона сходила шість разів (двічі грала у «Сильві» Імре Кальмана, «Казках Віденського лісу» та «Циганському бароні» Іоганна Штрауса), після кожного з яких чула на свою адресу шквал оплесків. На Камчатці Віка вперше побачила тундру та скупалась у термальному джерелі… А через два місяці по тому — нові гастролі. Цього разу — суворою і красивою сибірською землею.
«Добре, що рукавички та вушанку з собою взяла», — жартує нині наша землячка. Тоді ж було не до жартів: –31°С витримати не кожному під силу. Вікторія ж витерпіла та ще й потішила своїм талантом прихильників оперного співу в Читі, Улан-Уде, Іркутську, Братську, Усть-Іллєвську та Ангарську. Після морозного Сибіру Ізраїль, куди після того поїхали актори, видався раєм. Ті ж самі три десятки градусів, лише з позначкою плюс, зелені пальми, легкий одяг на перехожих (і все це на початку березня!). Красивий спів Вікторії Сухарєвої у «Казках Віденського лісу» почули мешканці Тель-Авіва, Ієрусалима, Хайфи, Натанії та Бершеви. Сама ж вона з нетерпінням чекала закінчення виступів, аби… покупатись у Середземному морі, яке було видно просто з вікна її готельного номера. Вразила нашу землячку і екскурсія до Храму гроба Господня, де вона придбала свічки, які після повернення до Москви дарувала знайомим. Залишила своє «письмове звернення» до Бога у знаменитій Стіні плачу (за її словами, та стіна — не така вже і велика, якою видається з телеекранів).
Повернувшись до Москви, Вікторія Сухарєва продовжила свій творчий ріст: дебютувала у ролі Сільви (до цього співала інші партії) в однойменній опереті. А після її участі у п’ятому спортивно-військовому форумі, який проходив на Красній площі, нашу землячку запросили до… Академії Генштабу. Там начальник центрального військового оркестру запропонував їй співробітництво. Відтепер артистка культурного центру Міністерства оборони Росії Вікторія Сухарєва співає здебільшого для старшого офіцерського складу та генералітету російської армії. Землякам Віки залишається лише радіти за її творчий злет і жалкувати, що такий талант не знадобився на батьківщині. Адже її творчість почалася саме на нашій землі, і вже потім, не знайшовши тут роботи, по закінченні Новотроїцької музичної школи та Сімферопольського музичного училища, Вікторія переїхала до російської столиці.
Андрій Бейник
"Новий день".- №34 (4924).- 19.08.2010
