on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Туризм, відпочинок, розваги > Музеї Таврії > Музей, що завис у повітрі

Музей, що завис у повітрі

Щоб відновити повноцінну роботу історичного музею, його треба створювати фактично заново

«Катастрофа» - саме так характеризує стан, в якому опинився головний історичний музей Берислава, директор Херсонського обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко. Потріскані й уражені грибком стіни, прогнила підлога, звалені в кучу експонати і зали, в які бояться входити навіть самі працівники закладу. Втім, побачити це все нині може далеко не кожен бажаючий: ще в середині минулого десятиліття музей повністю закрив свої основні експозиції для відвідувачів. Відтоді тут працює лише актова зала на першому поверсі, де проходять тимчасові виставки і лекції для школярів.

Розташовану в самісінькому центрі Берислава будівлю музею можна назвати сумним пам'ятником минулої епохи. Побудована більше ста років тому вона давно не бачила капітального ремонту. Невеличкий косметичний ремонт востаннє тут провели аж у 1985-му. А під час будівельних робіт у сусідньому будинку було пошкоджено водогін, вода затопила фундамент музею, і його будівля почала розвалюватися на очах. Згодом її стан було визнано незадовільним, але кошти на відновлювальні роботи в районному бюджеті віднайти не змогли досі.

Яким колись був цей музей, нині можна судити хіба що з залишків його експозицій. Обережно ступаючи поміж купами звалених просто на підлозі старих стендів і частиною експонатів, я помічаю безліч збережених комуністичних гасел і висловлювань вождів минулої епохи. Окрема простора зала колись була присвячена прадавній історії краю. Інша - «революції 1917 року» і «громадянській війні». Була тут зала «Великої Вітчизняної війни» і історії другої половини XX століття. В ній - традицінна для провінційних музеїв радянських часів пропагандистська брехня про успіхи комуністичної економіки, занепад світового капіталізму, почесні грамоти і фотографії заслужених комбайнерів та машинобудівників, якийсь банальний будівельний інвентар, усілякі застарілі реле і електролристрої, словом, непотріб. На кшталт того, що так любовно виставлено в музеї історії Нової Каховки (детальніше про це в статті «Музей-фантом» у «НД», №21).

Власне, усі ці збережені радянські артефакти свідчать про те, що в ті часи перед музеями стояла аж ніяк не просвітницька, а суто пропагандистська мета. Справжню, не спотворену партноменклатурою історію краю в цих закладах зустріти було надзвичайно важко. Кривавим «червоним командирам» 1918-1924 років, які окуповували Україну, у таких радянських музеях завжди віддавали найпочесніші місця на стендах. Прославлялася в них також багатовікова дружба зі «старшим і братнім російським народом», якого навіть у природі не існувало в часи Київської Русі або скіфську добу. Чого варті всі ці прославляння, як і сама «російська дружба», нині знає вже кожен українець.

На щастя, застарілість і потворність старих експозицій визнають самі працівники музею. «Звісно, спочатку треба зробити капремонти в самих приміщеннях. А вже потім необхідно відновлювати, а ще краще, створювати з нуля й самі експозиції. Адже те, що є, давно не відповідає сучасним вимогам. Усе треба робити по-новому. Нещодавно я була в невеличкому музеї, який створили в Бериславському педагогічному коледжі. Я їм по-доброму позаздрила. Ми про такі стенди і експозиції можемо тільки мріяти», - зізналася старший науковий співробітник районного історичного музею Наталія Дробот.

За її словами, практично всі експонати музею - а їх близько 8,5 тисячі - зберігаються нині у сховищі. Найцінніші з них (наприклад, бойові нагороди бериславців) передані на тимчасове зберігання до обласного краєзнавчого музею. «Нам є що виставляти. Серед найцінніших наших експонатів є вишитий рушник 1804 року, який ще тоді привезли в Берислав переселенці з Полтави. Якби були гроші, ми могли б поступово відновлювати зали. І, звісно, робити все відповідно до сучасних вимог І не так, як у тій же Новій Каховці. Я плакала, коли побачила, що в тамтешньому музеї до стендів намертво поприклеювали оригінали документів і фотографій. Такого робити не можна! Оригінали повинні зберігатися в архівах, а виставляти треба лише їх якісні копії», - додала Наталія Дробот. До 2003 року Бериславський музей був відділом обласного краєзнавчого музею. Через нестачу коштів тоді ж його передали на баланс райради, що, як бачимо, і стало початком його занепаду.

- Наприкінці 1990-х обласне управління культури вирішило, що більше не в змозі фінансувати наші відділення у Бериславі, Цюрупинську і Генічеську. Тож відтоді існування цих районних музеїв повністю залежить від місцевої влади, - зазначила Тетяна Братченко. - Скажімо, в Генічеську заклад нормально працює. У Цюрупинську, незважаючи на складну ситуацію, теж. На жаль, у Бериславі ситуація не дуже хороша. В будівлі тамтешнього музею було кілька затоплень, і місцева влада, замість того, щоб вчасно зробити потрібний ремонт, на це махнула рукою. Хоча на той час для цього були потрібні відносно невеликі кошти. Тепер же відновлення повноцінної роботи закладу коштуватиме значно дорожче. Крім того, колекція музею пропадає, адже його приміщення пошкоджені грибком, у них не витримується належний рівень вологості. Чула, що районна влада збиралася перевести музей до районного будинку культури. Але перед цим також потрібно підготувати приміщення, встановити сигналізацію.

Минулого року на районному рівні про музей згадали і спробували розібратися, що потрібно для його відродження. «Ми дуже хотіли посприяти відновленню нормальної діяльності закладу, який фінансується з районного бюджету, допомогти впровадити нові форми, вирішити подальшу долю аварійного будинку. Адже всі останні роки музей фактично не виконував свою основну місію», - зазначила директор Бериславського педколеджу, депутат районної ради Маргарита Климович.

Поки ж музей не відновив свою повноцінну роботу, тим, хто цікавиться історією Бериславського району, залишається порадити відвідати народні музеї в Козацькому і Ольгівці. А також побувати на Кам'янській Січі в Республіканці, Зміївці, Качкарівці, Тягинці та інших селах, цікаві й справді унікальні пам'ятки історії тут можна зустріти буквально на кожному кроці.

Олег Батурін
«Новий день».- №25 (5176).- 18.06.2015.- стр.18

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.