Народний ансамбль народної пісні «БЕРЕГИНЯ»
в гостях у студентів
Херсонського національного технічного університету
«Лунає струна Кобзаревого слова»
Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Т. Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінчений.
З ВЕЛИКОЮ ПОВАГОЮ до ТВОРІННЯ ГЕНІЯ ПРОЙШЛА 12 березня МУЗИЧНА МОНО-ВИСТАВА «Титарівна» у виконанні народного ансамблю народної пісні «Берегиня» обласного Палацу культури. На очах у глядачів стиралася межа між добром і злом, гріхом і благодаттю. Як наслідок – глядачі схилялись перед Шевченковим словом, як втіленням художньої досконалості.
Для учасниць творчого колективу цінність поеми полягає не лише в осягненні того чи іншого матеріалу, але й окремо як у житті, так і в смерті, залежно від контекстів: смерть як вирок, як обривання і смерть як звільнення, яка “в світі-боввані стає прозрінням, звільненням від невіді-тьми”.
У поемі “Титарівна” ці поняття втрачають своє звичайне наповнення. Солістка «Берегині» Ольга Пушкар впевнена: «Той, хто отримує майбутнє, не втілює максимальну систему цінностей, не заповнює своє місце у світі – його “земля не приймає”.
Мобільність та вміння створити дивовижну атмосферу дає змогу колективу емоційно та талановито донести до молоді чарівне слово Кобзаря.
Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. У чому черпають сили і надії.
Величезну, щиру подяку за прекрасну виставу висловили учасникам ансамблю - студенти ХНТУ, за хвилини задоволення та душевного злету. Глядачі подарували чудовим акторам бурхливі оплески та влаштували гучні овації.