on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

05.08.2021, 13:19

В Україні проведуть міжнародний онлайн-фестиваль колективів діаспори

04.08.2021, 16:25

На Херсон очікує черговий фест - Prizma-Fest

04.08.2021, 11:05

«Щасливі разом»: на Херсонщині відбудеться всеукраїнський сімейний квест-фестиваль

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > История культуры и краеведение > Из истории городов и сёл > «Немає певних підстав для перейменування»

«Немає певних підстав для перейменування»

Як 80 років тому Голу Пристань перейменовували

Не секрет, що більшовики одним із головних ідеологічних напрямків своєї діяльності після захоплення влади, мали перейменування населених пунктів шляхом нав’язування нових комуністичних назв. Одна з таких спроб на Херсонщині детально прослідковується за матеріалами Державного архіву області.

Важко сказати тепер, хто був ініціатором перейменування, але 23 лютого 1927 року президія Голопристанського райвиконкому слухала свого голову Деремешка, який і запропонував, а присутні погодилися (особливості документів збережені): «Відмічаючи намітившийся економічний розвиток району, а особливу Райцентру в зв’язку з розвитком курорту, будуванням шосейних шляхів та підвищення інтенсифікації сільського господарства, а цьому на підставі вищезгаданого с. Гола Пристань та назва її не відповідає своєму призначенню, а також беручи на увагу бажання самих селян цілої низки сел, котрі висловилися на загальних зборах про бажання перейменування села Голої Пристані в с. Чубарево, а району Голопристанського в район Чубарівський. А тому вважати необхідним перейменування села Гола Пристань як не відмічаючому неякого історичного значіння в курортовий оселок імені голови Раднаркому України тов. Чубаря, а також і район із Голопристанського теж у Чубарівський. Про переведення в життя цього міропріємства прохати Окрвиконком». За два тижні 5-й районний з’їзд рад Голопристанського району, на якому був присутній 101 делегат, двоє осіб з дорадчим голосом та 150 селян і робітників, також ухвалив підтримати бажання мешканців райцентру, Нової та Старої Збур’ївки, Великої й Малої Кардашинки, Рибальчого, Покровки, Прогноїв, Чулаківки, Пам’ятної, Малих Копанів та інших населених пунктів перейменуватися. Ухвала приймалася під «довгі оплески і гру музики». Додавалися й протоколи зборів селян. Скажімо, «виборчі збори с. Чулаківки цілком рахують необхідним перейменувати Голопристанський район в Чубаревський (одноголосно)». А 78 громадян Покровських хуторів підтримали пропозицію, бо це «в дальнейшем даст возможность иметь всесоюзное значение будущее название Чубарево как одной из видных курортных единиц СССР».

Подібне писав до редакції херсонської газети «Червоний селянин» сількор П. Пасішник: «Гола Пристань за останні роки має великі досягнення в розвитку курортного будівництва, виноградного виробництва, шляхового (шосейного) будівництва і цілу низку по району інтенсивних (колективних) організацій. Про що в селянства всього району виникла думка, що Гола Пристань та взагалі Голопристанський район не соотвітствує своїй назві». Далі сількор стверджував, що рішення райз’їзду рад про «перейменування району в його ім’я» було надіслано самому В. Я. Чубарю, «який цілком погодився». Дійсно, серед документів збереглася телеграма голови радянського уряду України Власа Чубаря «До Чубарівської сільради (кол. Гола Пристань)», де окрім традиційної комуністичної тарабарщини про Жовтень, працю, ярмо капіталізму, будову соціалізму, державний муж запевняв голопристанців, що «в сучасний момент, будучи дуже зайнятий, я, на превеликий жаль, прибути до Сільради не маю можливості, але кожну вільну годину влучатиму для того, щоби, з метою прийняти участь у Вашій будівничій роботі, відвідати Вас та інші Сільради, про що особисто буду сповіщати». Дякував Чубар і за обрання його почесним членом Голопристанської сільської ради.

Та минуло більше року, а офіційного рішення про перейменування таки не надійшло. Першим «забив тривогу» завідувач селянським відділом того ж «Червоного селянина», що наклав резолюцію «Запитати Окрвик, чи стверджено перейменування району». 10 травня 1928 року «заворушилася» й Голопристанська влада – новий голова райвиконкому Корнієнко нагадав Херсонському окрвиконкому, що ще 15 березня 1927 року (насправді 25 березня) тому були відправлені «витяги загальних зборів виборців» щодо перейменувань і додав: «Не маючи до цього часу відповіді – Райвиконком цікавиться цією справою й прохає повідомити його, в якому стані вона знаходиться». А справа виявилася недаремною: через 4 дні заступник голови окружної адміністративно-територіальної комісії якийсь Беззубов відповів, що «оскільки немає певних підстав для перейменування села Гола Пристань та Голопристанського району ім’ям Голови Раднаркому УРСР т. Чубаря, Ваше прохання щодо цього залишено без наслідків». Так і залишилася Гола Пристань зі своєю історичною назвою. І курортною зоною район став з нею. А Власа Чубаря розстріляли за наказом Сталіна через 11 років – у лютому 1939-го.

Сергій Гейко
"Гривна".- №20 (644).- 10.05.2007.- стр. 7

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.