Античні скарби занурюються на морське дно, державі до цього немає діла
01.01.2000
На дні рукотворного Каховського моря упокоїлося чимало тепер практично недоступних нам пам'яток історії античної і пізніших часів. Але й зараз у його водах може втекти ще добрий десяток об'єктів, які становлять безперечну цінність для науки. Це пізньоскіфські та давньогрецькі поселення так званої Ольвійської хори періоду II століття до нашої ери – століття нашої ери в районі сіл Любимівка, Золота Балка та деяких інших. Вони розташовані на високих уривчастих берегах, від яких водосховище щороку відгризає пристойний шматок. Якщо найближчим часом не організувати тут масштабних розкопок, античні скарби зникнуть на морському дні», - журиться херсонський археолог Ольга Шкроб.
Посильний «внесок» у справу знищення пам'яток стародавніх цивілізацій на Херсонщині вносить і районна влада. Так, у Білозерському районі біля села Микільське на місці Ріпнінського поселення епохи бронзи (це об'єкт національного значення) за мовчазного потурання головного архітектора району спорудили ... цілий масив цілком сучасних котеджів. Фахівці забили на сполох, та котеджі, зрозуміло, зносити ніхто не став і запитати за наругу над історією нема з кого - відповідальний чиновник звільнився.
Поки ще не пізно зберегти для майбутніх поколінь українців нищівні реліквії, якщо почати розкопки на місцях поселень і перемістити в музеї всі більш-менш цінні вилучення з «культурного шару». Проте єдина наукова установа регіону, здатна організувати розкопки на професійному рівні – це Херсонський краєзнавчий музей. За словами його директора Тетяни Братченко, грошей на польові археологічні дослідження музею не виділяли вже п'ять років, через що довелося «заморозити» перспективні проекти. Вчені, можливо, погодилися б працювати на розкопках та безкоштовно, з чистого ентузіазму. Та з голоду вони й лопату в руках не втримають - адже держава заборгувала співробітникам музею зарплату 11 місяців, що минули!
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
2000
