on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.12.2021, 10:49

І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник — в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато – всього в нас є на вуличці вузькій.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

03.12.2021, 10:59

У «Гончарівській вітальні» відбулося відкриття художньої виставки

03.12.2021, 10:52

Херсонців запрошують до участі у конкурсі «Час творити дива»

03.12.2021, 10:44

Херсонські шеф-кухарі потрапили до рейтингу кращих кулінарів України

> Туризм, отдых, развлечения > Биосферный заповедник Аскания-Нова > “Побиття невинних”, або На чиїй совісті масова загибель червонокнижних журавлів


“Побиття невинних”, або На чиїй совісті масова загибель червонокнижних журавлів

Навколо трагедії з червонокнижними журавлями, які загинули на території заповідника “Асканія-Нова”, продовжують точитися дискусії та розглядатися різні версії.

Остаточних результатів розслідування поки що немає, проте все зводиться до отруєння на фермерських полях. Чи дійсно асканійські аграрії причетні до злочину, і взагалі, чи зерном отруїлося 218 птахів? На думку фахівців, не все так просто. Детальніше - у матеріалі Олександри Опрової.  

Війна аграріїв з мишами, які знищують врожай, точиться здавна. Але цього року на полях спостерігається ціле нашестя гризунів. Для їх знищення йдуть у хід різноманітні отруйні принади. При цьому перевагу надають найбільш ефективним та швидкодійним. Про безпечність для навколишнього світу - тварин, рослин, як правило, ніхто не думає. Як і про те, що з часом небезпечні речовини, які масово використовуються фермерами, частково потрапляють у підземні води та джерела постачання питної води. 

Випадок з птахами в Асканії-Новій не поодинокий для України. Але цього разу такий резонанс виник через те, що загинули саме червонокнижні представники, вважає начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Херсонській області Катерина Чуприна:

“Є перелік дозволених до використання пестицидів та агрохімікатів, якими фермери мають право користуватися. Вони здійснюють заходи із боротьби на своїх власних полях. І їхнє першочергове завдання - зберегти врожай. При цьому про вплив цих речовин на оточуючий тваринний світ задумуються далеко не всі, - розповідає Катерина Іванівна. - Те, що трапилося на Херсонщині з отруєнням птахів, стається щорічно в усіх регіонах України, коли борються з мишоподібними гризунами. Так, торік у Західній Україні були випадки загибелі качок, граків, ворон тощо. Даний випадок набув такого значного резонансу через те, що загинули саме червонокнижні журавлі”.

Представниця відомства говорить, що про наявність на території області рідкісних птахів їх мала повідомити Державна екологічна інспекція в Херсонській області, але не зробила цього:

“Також екоінспекція повинна була надати Держпродспоживслужбі перелік господарств, які потрапляють під територію харчування журавлів та довести до фермерів рекомендації щодо умов використання пестицидів на полях. Після того, як сталася біда, ми почали вимагати від екологів перелік таких господарств. Днями його отримали та провели вебінар з фермерськими господарствами області щодо проблеми та використання пестицидів на території харчування червонокнижних птахів”. 

Та ж речовина, яка використовувалася на полях фермерами Чаплинського району, якраз могла призвести до загибелі журавлів:

“Антикоагулянт - це пестицид, до складу якого входить бродіфакум. Потрапляючи в організм миші, він насамперед запобігає згортанню крові. В результаті вени та артерії починають пропускати кров і миша стає млявою, в неї не вистачає сил тікати від хижаків, тобто шкідники стають легкими жертвами для інших тварин і птахів, які ними харчуються, - пояснює Катерина Чуприна. - Сама ця речовина створена для того, щоб нею харчувалися миші. Вона має гіркий присмак. Якщо таке зерно проковтне, скажімо, заєць або журавель, вони мають здатність до його відхаркування і загинути саме від харчових принад, які застосовуються проти мишей, вони не можуть.

У разі ж поїдання отруєних гризунів журавлями, розкльовуванні тими ж куріпками чи іншими птахами, або якщо цю мишу з’їдає лисиця - саме в цьому випадку гіркий смак вони вже не відчувають. Тобто антикоагулянт разом з мишею потрапляє до організму інших тварин, і це може призвести до їх отруєння”. 

Але наразі остаточно не доведено, чим і де саме отруїлися журавлі. Адже ці птахи спроможні літати на кілька десятків кілометрів без зупинки, тож могли харчуватися в іншому місці, а загинути вже на території Херсонщини. Тим більше, що речовина, якими обробляють зерно на полях, тривалої дії.

Хай там як, але симптоми в отруєних мишей та загиблих журавлів ідентичні - численні крововиливи у внутрішніх органах. Про це повідомив директор біосферного заповідника “Асканія-Нова” ім. Ф. Фальцфейна НААН України Віктор Гавриленко: 

“Зграя загинула, 218 особин, які трималися ядра заповідника. Ми підібрали, і вони утилізовані. Те зерно, яке порозкидали, воно і зараз лежить на полях, які ми виявили. Зараз робоча група перевіряє першу організацію, яка здійснювала роботи прямо тут, безпосередньо в буферній зоні. Від Великого Чаплинського поду це 6 - 7 кілометрів.

Однозначно, що це птахи північних широт, це не українські птахи. Наші раніше вилітають. Тут дуже багато було молодняку. Я здивувався, такого просто не буває. На пару журавлів може бути максимально троє журавлят. А тут у першій групі, яка загинула - лише двоє дорослих і аж 46 молодих птахів. Це може свідчити, що дорослі загинули раніше в іншому місці. Можливо, вони по дорозі сюди десь уже “прихопили”. 

Разом з тим, за словами Віктора Гавриленка, препарат, який використовують місцеві фермери на полях, діє протягом трьох-п’яти днів. І те, що журавлі продовжували протягом тривалого часу гинути на території заповідника, може означати, що далі вони отруїлися саме тут:

 “А от чим саме - обробленим зерном чи самими гризунами, які були під дією антикоагулянту, наразі остаточно не відомо. Принаймні, у шлунках птахів зерна виявлено не було. У будь-якому разі, остаточні причини мають з’ясувати правоохоронні органи”.

Директор заповідника говорить, що зерно, оброблене небезпечною речовиною, розсипають прямо по полю, чого не можна робити: “Є інший препарат, який виготовляється у вигляді контейнерів, які заштовхують до нірки і зверху прикривають. Але ж сільгоспвиробники не хочуть витрачати зайві кошти, бо для цього треба винаймати спеціально навчених людей. Розсипати можна лише бактеріологічний препарат вузького спектра, який діє виключно на мишовидних гризунів. Це питання системне, а в нас відсутній належний контроль. Питання зараз так гостро стало через те, що біда сталася на території заповідника і загинули червонокнижні птахи. Приховати або замовчати проблему просто не вийшло б”.

А от експерт з питань екології Володимир Шелудько переконаний, що засипати отруту в нірки безглуздо: “Не так давно ходив Каланчацькими полями, неподалік Асканії Нової, - розповідає експерт. - Миші там роблять щось страшне, їх там незлічена кількість. І коли я читаю, що треба в нірки засипати отруту - то це безглуздя, адже там нора на норі і ніхто їх засипати не буде. Щодо боротьби з шкідниками - то це наука повинна сказати, як можна позбутися гризунів і не нашкодити при цьому птахам. Люди мають зважувати свої дії і думати, що за цим буде, які загрози. А в нас і аграрії не хочуть думати, і бідні птахи гинуть”.

Зразки зерна та вмісту шлунків птахів  відібрані і спочатку були надані до херсонської та одеської лабораторій. А вже потім до Харкова, в рамках кримінального провадження за ч.1 ст. 239 “Забруднення або псування земель” Кримінального кодексу України. Якщо буде доведено факт знищення журавлів, то завдані фермерами збитки державі складатимуть 3 млн 270 тис. гривень за 218 журавлів.

До того ж небезпечний пестицид, можливо, заборонять використовувати. Принаймні, в.о. директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Маргарита Степанова прокоментувала ситуацію так: 

“Трагедія із журавлями це, безперечно, кричущий факт, проте наші фермери використовують отрутохімікати та пестициди, не заборонені законодавством. І вони внесені до реєстру відповідних речовин, які застосовуються на території України. Якщо слідчі органи доведуть їх негативний вплив на рослинний світ та на інших тварин, крім мишоподібних гризунів, то, звичайно ж, ми будемо звертатися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, для того, щоб ці речовини були виведені з реєстру та заборонені для використання на території нашої держави”.

Олександра Опрова
Джерело інформації: Газета "Вгору", 01.02.2021

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.