on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Персоналії > Музика > Лелеко Наталя Віталіївна > Очі, що сяють від натхнення


Очі, що сяють від натхнення

Талант – єдина новина,
Яка завжди нова.
Борис Пастернак

Ім’я Заслуженої артистки України Наталії Лелеко є своєрідною візитною карткою культурного життя нашого міста. У Херсоні її знають практично всі: від малого до великого. Її ніжне й водночас сильне сопрано захоплює слухача з першого звуку, а чарівна посмішка нікого не залишає байдужим.

Справжній талант завжди має магічну притягальну силу, він привертає до себе увагу, навіть не роблячи цього навмисне, він постійно залишається новим і цікавим для шанувальників мистецтва вічного, невмирущого.

Цікаво, що доля призначила Наталі цей шлях ще з дитячого садочка, коли музичні керівники звернули увагу на гарний голосок та чудовий слух дитини. Батьки віддали Наталю до музичної студії при Будинку вчителя, а вже з шести років вона почала вчитися грі на фортепіано у музичній школі. “Мені, – говорить Наталія Віталіївна, – з дитинства подобалось усе гарне, змістовне, красиве у музиці, піснях, літературі, в оточуючому світі. Тому сприймала його найкраще. Дуже допомогло навчання грі на фортепіано: нині, готуючись до концерту, я сама без проблем можу зіграти акомпанемент. А вміння побачити красу в буденному житті мені теж стає у нагоді: це додає оптимізму. Пам’ятаєте відомі слова Олександра Довженка про те, що треба вміти бачити зорі у звичайних калюжах? Так от – я стараюся більше звертати увагу саме на позитивне, те, що насправді заслуговує уваги, милуватися красою, якої ми через свою заклопотаність часто не помічаємо. Звичайно, зовсім обійти негатив неможливо, а я за натурою людина дуже довірлива, тож доводиться інколи розчаровуватися в людях.У таких випадках я просто обмежую спілкування з такою людиною до мінімуму. Та все ж хороших людей набагато більше”.

Після школи, у 1977 році, Наталя вступила на диригентсько-хорове відділення Херсонського музичного училища. Стала солісткою ансамблю народних інструментів під керівництвом Віктора Бендюга, і вже через рік разом із колективом вирушила на перші в житті гастролі до Болгарії. За програмою творчого обміну вони пробули в країні цілих двадцять днів. Вражень у 16-річної дівчини було через край: поїздка за кордон у ті часи швидше була винятком, ніж закономірністю, зовсім інший рівень життя – шикарні готелі, нереальної краси букети, і, звичайно ж, перші шанувальники таланту й краси юної співачки – гарячі болгарські хлопці. А скільки різних цікавих суто жіночих дрібничок, здатних вразити уяву кожної радянської жінки! Наталія Віталіївна пригадує, як сподобались подругам і здивували їх звичайні для нас сьогодні вологі косметичні серветки. З Болгарії вона також привезла відріз чудового вишневого оксамиту, з якого невдовзі пошила перше шикарне справжнє концертне плаття.

Навчаючись ще на 3-му курсі, Наталія стала переможницею Республіканського конкурсу вокалістів, вона виконала тоді арії Моцарта, російські романси, а на заключному концерті співала знамениту “Заздравну пісню”.

Після навчання в музучилищі по класу вокала (педагог Галина Грищенко) дівчина прагне серйозно оволодіти вокальним мистецтвом і вступає до Одеської консерваторії, де потрапляє до класу справжнього професіонала – професора Наталії Войцехівської. Голос Лелеко розквітає новими барвами і відтінками, і вона остаточно переконується, що саме спів – це справа усього її життя.

Закінчивши консерваторію, співачка повертається до рідного Херсона. Коли Наталія Віталіївна говорить про фактично знищений концертний зал обласної філармонії, то не може стримати хвилювання. Саме у цьому залі (який був одним із найкращих в Україні) з його надзвичайною акустикою та вишуканим червоно-оксамитовим інтер’єром, свого часу співали легенди світового музичного масштабу: Лоліта Торрес, Белла Руденко, Муслім Магомаєв і Тамара Синявська, класичні й джазові колективи. І всі вони відзначали його комфортність і чудову акустику. На його сцені робила перші професійні кроки і співачка Наталія Лелеко. Та, на жаль, часи “временщиків”, для яких існує єдиний кумир – гроші, все ще тривають.

“Починала я свою роботу в філармонії переважно з типового “радянського” репертуара, – згадує артистка,– пісні про революцію, про Леніна, особливо на офіційних обласних заходах. Але весь час підтримувала свою “класичну” форму: співала з концертмейстером і з оркестром класику”. У той час артисти філармонії часто виступали по районах області, особливо в гарячу пору жнив – співали й на полях у робочий полудень, і в холодних сільських клубах – різне бувало.

Нині у репертуарі Заслуженої артистки України Наталії Лелеко більше 150 творів. Це і класичні музичні твори, і оперні партії, і російські та українські романси, вокальні цикли й народні пісні (не тільки українською, а італійською, німецькою, єврейською мовами). Співачка гастролювала у багатьох країнах світу, і завжди залишала там частину свого таланту, свого серця, своєї чарівності. Велике враження справив на неї Ізраїль, бо вона, як людина віруюча, завжди мріяла побувати у його святих місцях.

Окрім концертної діяльності, Наталія Віталіївна ще й викладає вокал в Херсонському університеті та школі мистецтв “Ювента” і має всі підстави пишатися своїми учнями, які продовжили навчатися вокалу в Одеській та Московській консерваторіях, займають призові місця на міжнародних і республіканських конкурсах вокалістів.

Як кожна артистка і, до того ж, чарівна жінка, Наталія Лелеко має багато шанувальників. “Серед них є багато людей, які на знак поваги до мене допомагають у концертній діяльності, підтримують, – говорить співачка, – але є й така категорія шанувальників, які здатні дуже ускладнити життя своїми вибриками, часом навіть просто хворі люди. А ще, знаєте, є такі, що оголошують себе моїми родичами або вчителями, які навчили мене співати. І що характерно: час від часу з’являються все нові й нові! А ще я часто чую: “Ой, а на сцені Ви зовсім інша!”

Усе робити максимально добре – таким принципом керується вона у житті. Співачка, як і в дитинстві, любить усе красиве і сама творить красу власним талантом. У сім’ї Наталія насамперед – мама і дружина, яка обожнює своїх близьких і створює затишок в оселі. Вона дуже любить мандрувати, пізнавати щось нове, незвичайне, особливо небайдужа до моря влітку і до яскраво-жовтих хризантем восени. А ще любить садити дерева на дачі – для краси і для відпочинку, й жалкує, що не має часу вирощувати квіти. Як справжня жінка, співачка небайдужа до прикрас, надає перевагу благородним металам, а на сцені – яскравій якісній біжутерії. Вона завжди неперевершено виглядає: і на сцені, й у повсякденному житті. А зверніть увагу на те, як сяють її очі під час виступу. Дехто навіть запитував, чи не закапує вона їх часом атропіном – для блиску. “Очі повинні сяяти від натхнення, а не від крапель,” – відповідає артистка.

А ще Наталія Лелеко любить свій голос і береже цей безцінний дар. А він відповідає їй взаємністю і звучить кожного разу по-новому, бо справжній талант – це завжди новина.

Тетяна Крючкова
“Вгору”.- №19 (398).- 13.05.2010.- стр.16-17
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.