on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Персоналії > Театр > Мельник Олександр > Олександр Мельник: «Ми кидаємо вам свої серця, як м’ячики...»


Олександр Мельник: «Ми кидаємо вам свої серця, як м’ячики...»

Приємна звістка для всіх театралів нашого міста: звання Заслуженого артиста України отримав улюбленець херсонської публіки – актор обласного академічного музично-драматичного театру ім.Миколи Куліша Олександр Мельник. Про це йдеться в Указі Президента про присвоєння почесних звань №500/2012 від 24 серпня. Ми поспішили привітати актора і попросили розповісти про творчі здобутки і плани на майбутнє, поділитися роздумами про професію.

Варто цьому акторові лише з’явитися на сцені, як глядацька зала вибухає бурхливими оплесками, наперед знаючи: буде цікаво. Смішно до кольок або пронизливо до сліз, але ніхто не залишиться байдужим. І в цьому весь Олександр – якщо працювати, то, за його словами,  “на всі 150%”. Він не визнає неповної віддачі гріховному мистецтву лицедійства і не терпить фальші або відвертої халтури на сцені, називаючи подібне профнепридатністю. 35-річний актор давно, ще після “Фігаро”, “перехворів” на “зіркову хворобу” і вважає, що через це – як через дитячий кір – має пройти кожен актор, краще, коли своєчасно. А потім заспокоїтися і зробити для себе висновки.

От і до отримання звання він поставився по-філософськи: “Просто етап, після якого варто йти далі. Це подарунок швидше моїм батькам, доказ того, що мій вибір професії є правильним, присвячую його їм. Адже, незважаючи на те, що я мало не з дитячого садочка брав участь в концертах, потім їздив з агітбригадою, граючи Стецька, Голохвастова й інші комедійні ролі, тато не хотів для мене акторської стежки. Значно престижнішою він вважав професію економіста, та я обрав те, до чого лежало серце і у 1998-му став випускником першого випуску Дніпропетровського державного театрально-художнього коледжу (так стали називати колишнє державне театральне училище). А татові сказав, що якби став тоді економістом, то розвалив би економіку країни за якихось 24 години.”

На щастя для економіки і херсонської публіки цього не сталося. Його перші ролі були переважно комедійними, хоча в дипломній виставі “Святий і грішний” він зіграв повний протиріч образ людини-алкоголіка, за душу якого ведуть боротьбу темні і світлі сили. Олександр розповідає, що він – людина глибоко віруюча, але не “на публіку”, глибоко в душі, бо віра – то справа дуже особиста, навіть інтимна. А Бог – він у самому серці людини. Тому перехреститися перед виставою, щиро попросити допомоги – святе. Його ролі в театрі Куліша різнопланові, але запам’ятовується практично кожна з них:від феєрверка “Фігаро” до скандального “Гамлета” (після кожної цієї вистави Мельник виходив з температурою 380), або до щемлячої “Розмови, якої не було”.

Останнім часом у його житті з’явився й кінематограф: Олександр знявся у трьох невеликих ролях. В Одесі у фільмі “Провокатор”, пожертвувавши власною шевелюрою, зіграв “шакала”-бандита (до речі, народний артист України Анатолій Толок там чудово виконав роль циганського барона). У “Мухтарі-7” був епізод з алкоголіком, а от у чергових “Морських дияволах” Олександр зіграв роль “третього головного чеченця”. Останні зйомки проходили поблизу Севастополя, тож акторові повезло насолодитися горами, морем і повітрям Криму. Вже незабаром телеглядачі побачать цей фільм. Хоча Олександр зауважує, що думка про удавану легкість зйомок у кіно – хибна. “Часто доводилося вставати о 5-й ранку, щоб о 7-й приїхати на місце, а в кадр потрапити лише після обіду. І бігати горами у шкірянці, берцях і з автоматом у 40-градусну спеку – те іще задоволення. Але цей досвід видався Мельнику дуже цікавим, і став одним із пунктів його бажань, які збуваються.

Ще у 2006 році в одному з інтерв’ю актор розповідав, що перша половина його мрій – роль Фігаро – збулася, а залишилася друга роль – Труфальдіно. Так от, починає збуватися й друга: саме зараз у театрі повним ходом ідуть репетиції вистави “Труфальдіно із Бергамо”, у якій Мельник грає головну роль і займається постановкою бойових сцен. Прем’єру планують до відкриття театрального сезону. Сподіваємося, що вона буде успішною і принесе чимало задоволення шанувальникам актора.

Що стосується праці артиста, Олександр цитує свій улюблений вислів Муракамі:“Робота має бути актом любові, а не шлюбом із розрахунку.” І додає:“Я люблю і ненавиджу її (роботу) одночасно. Люблю, бо нічого іншого не вмію, а ненавиджу, бо залишається зовсім мало часу на відпочинок, на те, щоб книгу почитати. А ще ненавиджу “заїжджені” вистави, коли дуже часто доводиться у них грати. Тоді, здається, творчість просто нівелюється. Я люблю свій колектив, своїх колег, і ненавиджу, коли людей принижують, лають, завжди ставатиму на їх захист, хай і на шкоду собі, а мовчати не буду. Власну позицію відстоюватиму до кінця. Люблю доброту і чесність, ненавиджу лицемірство.”

На питання, що для нього театр, Мельник посміхається:“Театр – це суцільна містика, велика казка, а ми, актори, маленькі чарівники, які намагаються цю казку розказати вам, глядачі. Це ми приміряємо на себе чужі життя і долі, часто плутаючи їх із власними, впускаючи в себе чужі болі й радості, що залишають на серці вічні рубці. Ми кидаємо вам, як м’ячики, власні серця, а ви – свої. Такий енергетичний обмін, якщо він відбувається, не проходить безслідно, і тоді кажуть:це успіх. Щастя, коли це є. Хочу подякувати глядачам і побажати їм у першу чергу здоров’я, адже це саме ви, шановні, робите нас популярними, потрібними й улюбленими. Нехай ангели завжди охороняють вас і ваш дім. Я дуже люблю життя і хочу ще багато встигнути зробити, щоб порадувати вас своєю творчістю. Сподіваюся, що це мені вдасться.”

Ми ж, у свою чергу, бажаємо Олександру нових творчих висот і натхнення, а головне – щоб мрії завжди збувалися.

Тетяна Крючкова
«Вгору».- №35 (518).- 30.08.2012.- стр.7

http://www.vgoru.org/index.php/all-news/culture/item/365-melnik

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.