on-line с 20.02.06

Арт-блог

08.05.2026, 23:24

Онлайн-лекція "Прихований код Херсонщини"

Онлайн-лекція "Прихований код Херсонщини" відбудеться 12 травня о 18:00 на платформі Meet. Подія присвячена історії та культурі Кам'яних Вишиванок з Нової Каховки. Як долучитися: детальніше за посиланням.

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

08.05.2026, 23:22

Онлайн-лекція "Прихований код Херсонщини": як долучитися

Онлайн-лекція "Прихований код Херсонщини" відбудеться 12 ...
08.05.2026, 23:06

Гончарівка провела онлайн-променад «Європейці в історії Херсона: Говард, Джонс, Пачоський»

7 травня у межах проєкту «Мандри херсонської бібліотекарки» ...
05.05.2026, 15:43

Гончарівка познайомила ВПО Тернополя з історією вулиці князя Острозького

2 травня Гончарівка у межах проєкту «Мандри херсонської бібліотекарки» ...

«Болгари Херсона» у улюбленому місті


Безумовно, будь-який наш читач чудово знає: Херсон – місто багатонаціональне. При тому, що більшість населення – це, звичайно ж, українці, проживають у нашому місті та представники цілої низки інших національних громад. Сьогодні ми розпочинаємо серію матеріалів, присвячених національному та культурному різноманіттю Херсона.

«Болгари Херсона» - зовсім ще молода міська громадська організація, що швидко розвивається. Сьогодні про неї знають не лише у Херсоні, а й далеко за межами нашого міста, у тому числі – і на історичній батьківщині болгар-херсонців. Але, як і будь-яка інша громадська справа, все починалося з малого. Як розповідає голова правління організації Юрій Палічєв, першою «цеглиною», яка в результаті стала основою нинішньої «будівлі», був пробудився особисто в ньому інтерес до історичного коріння сім'ї.

«Справа була чотири роки тому, - повідомляє Юрій, - коли світом і Україною, в тому числі, прокотилася перша, несподівана для багатьох хвиля фінансової та економічної кризи. Усе це торкнулося як держави, як великі підприємства, а й кожної окремої людини. У тому числі – особисто мене. Вважаю, що є в цьому і плюс: будь-яка криза допомагає людині поглянути на себе і навколишній світ новим поглядом, спробувати знайти нові орієнтири. Я побачив ці орієнтири у своєму корінні, в історії своєї сім'ї.

Моя мати – українка, а батько – болгарин, хоча я народився і прожив усе життя в Херсоні і був цілком «херсонським», ніколи не почував себе болгарином. Інтерес до болгарського коріння прокинувся, коли одного разу батько повідомив, що в роки Великої Вітчизняної війни був депортований з Криму, де тоді проживало багато етнічних болгар, на Урал, до міста Солікамськ. Це повідомлення стало для мене справжнім шоком – навіть мати не знала про ці обставини у житті свого чоловіка, мого батька! Коли я почав самостійно досліджувати перипетії цих непростих процесів часів Сталіна, з'ясувалося, що рахунок таких депортованих у різні куточки СРСР болгарських сімей йде буквально на тисячі.

Одночасно, поступово, крок за кроком, почали виявлятися і мої родичі, і ближчі, і далекі, а також знайомі, сусіди, інші болгари, яких відтоді розкидало по всьому світу. До речі, «розкрутився» цей маховик після того, як у соціальній мережі «Однокласники» я випадково переписався з жінкою, яка проживає за кордоном і стверджувала, що знає мого батька. Вона продемонструвала мені одне з рідкісних фото, і, справді, на ньому я дізнався... ні, не батька - рідного дядька! Тоді я зрозумів, що без власної «болгарської» історичної складової моя особистісна ідентичність була б неповноцінною».

Як стверджує Юрій Палічєв, після цих приватних розвідок виникла ідея подальшого розвитку «болгарського спрямування» у Херсоні. Все було досить просто, але цілком дієво: на оголошення, опубліковані у пресі, відгукнулося близько двадцяти херсонців – етнічних болгар. У невимушеній обстановці херсонські болгари познайомилися, поспілкувалися, знайшли багато спільного. Трохи згодом народилася логічна ідея: об'єднатися для вивчення, відновлення, розвитку спільної історичної національної культури, органічно співіснуючи у багатонаціональному Херсоні та будучи його невід'ємною частиною. На початку 2010 року організація була зареєстрована офіційно, потім увійшла до складу Громадської ради.

Сьогодні, за словами Юрія Палічєва, «Болгари Херсона» – це організація, яка прагне активно співпрацювати як із місцевою українською владою, так і з іншими громадськими організаціями. При цьому особлива роль приділяється взаєминам з болгарською стороною. Організація налагодила тісний та плідний зв'язок із Болгарією, успішно реалізує освітні, культурні програми, відправляє своїх членів на різні заходи до балканської країни і, навпаки, приймає з неї гостей. Щодо Херсона, то херсонські болгари ніколи не забувають, що вони – справжні патріоти свого рідного міста. Це вони доводять насправді. Важливою складовою громадської діяльності організації є заходи щодо благоустрою та екологічного «лікування» Херсона.

Для втілення цих цілей природним чином було обрано мікрорайон Шуменський - мікрорайон, уже самою своєю назвою тісно пов'язаний із болгарським містом-побратимом Херсона Шуменом. Комплексна акція «Відродимо парк імені Димитрова», ініційована «Болгарами Херсона», стала помітною подією у культурному житті міста. 

Юрій Палічєв: «Нещодавно «Болгари Херсона» спільно з «Центром еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради створили проект і виграли міні-грант на благоустрій парку Димитрова. Була проведена велика робота з інвентаризації парку, в ході якої було з'ясовано, що більшість дерев знищено та потребує оновлення. Цю акцію підтримали Херсонський Державний аграрний університет (кафедра екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування); Херсонський національний технічний університет (кафедра екології та ОБЗ); Творча студія "Артефакт"; Херсонський портал АртКавун та ХОООСКИ «Архангела Михайла».

Зараз у планах організації - реалізація проектів у різних сферах діяльності. Про це ми обов'язково розповідатимемо надалі, присвячуючи кожному конкретному проекту окремий матеріал.
Юрій Палічєв: «Скільки себе пам'ятаю, слово «болгарин» у сприйнятті всіх оточуючих – усіх моїх українських, російських знайомих – мало винятково позитивний сенс. Дуже хочеться, щоб цей позитив між дружніми народами не лише зберігався, а й примножувався. Крім того, хочеться, щоб розвивався і ставав кращим наш рідний Херсон, який ми, херсонські болгари, дуже любимо і намагаємося робити все, що в наших силах, для його благополуччя».

Євгеній Марковський
«Херсонський вісник».- №24 (1138).- 14.06.2012.- стор.9

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.