on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Новости региона

15.06.2021, 15:39

У липні херсонці зможуть відвідати фестиваль театрів "Молоко"

15.06.2021, 15:36

У Херсоні учасники аукціону знайомились зі своїми ролями у виставі "12 стільців"

15.06.2021, 15:07

Палац Фальц-Фейнів у селі Новочорномор’я

Чолом тобі, альма-матер!

15.11.2007

Херсонському державному університетові виповнюється 90 років

Холодного від балтійських осінніх штормів, непривітного від затяжних катаклізмів Першої світової - древній Юр'єв проводжав на далекий і невідомий Південь свою «кузню світла» — педагогічний Інститут. Кривими вуличками між кам'яних будинків, повз Домський собор по бруківці торохтіли останні колеса під вагою педагогічного скарбу — на залізничну станцію.
Від моря Балтійського до моря Чорного — шлях неблизький. Інститутський скарб (525 пудів книг і нехитрого лабораторного приладдя) прибув у Херсон цілим і неушкодженим. Гадалося — тимчасово, виявилося — назавжди.
Сьогодні університет — це:
— 4 навчально-наукових і один науково-дослідний Інститути;
— 6 факультетів, 51 кафедра;
— академічний ліцей;
— центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
близько 9 тисяч студентів, які набувають фах за 33 спеціальностями; — бібліотека з фондом майже 500 тисяч книг.
В університеті діють:
— магістратура, аспірантура, докторантура;
— дві спеціалізовані вчені ради з захисту кандидатських дисертацій;
— інтернет-бібліотека;
— євроклуб;
— центри іспанської, турецької і польської мов та культур;
— музей.

Юрій БЄЛЯЄВ, кандидат філологічних наук,
професор, ректор університету:
— Ювілей колектив університету зустрічає більше в робочому настрої, ніж святковому, бо наша доля—то повсякденна праця. 90 років — дата поважна. Це вершина, з якої історія вузу
— мов на долоні.
Отже... У листопаді 1917 року в Херсоні розмістився Юр'ївський учительський інститут, евакуйований під час Першої світової війни з естонського міста Тарту.
До нашого міста в одному вагоні приїхало 8 викладачів і 60 студентів на чолі з директором Федором Страховичем, дійсним статським радником, викладачем педагогіки.
Інститут швидко здобув визнання, зазнавши при цьому кількох пертурбацій. У липні 1919 року його було реорганізовано у Херсонський педагогічний інститут із чотирирічним строком навчання. З 1921 року він став інститутом народної освіти, а з 1930-го — інститутом соціального виховання, з 1933 року — знову педагогічним.

Сьогодні наш навчальний заклад — це класичний університет, який має найвищий — четвертий — рівень акредитації. Уперше саме в цьому році кількість кафедр нашого університету перевищила 50, а державне замовлення на перший курс перевалило за 1000 осіб. Це я вважаю певним досягненням і визнанням авторитету нашого навчального закладу, адже таке державне замовлення відповідає рівню провідних класичних університетів України.

Близько 8 тисяч студентів набувають фах за 33 спеціальностями і 43 спеціалізаціями. Підготовка бакалаврів, спеціалістів, магістрів здійснюється на денній, заочній та екстернатній формах навчання. Навчальний процес у вузі забезпечують 430 штатних викладачів, із них 7 академіків — членів-кореспондентів Національної Академії наук України та галузевих академій, 28 професорів — докторів наук, 220 доцентів — кандидатів наук. 17 осіб мають почесні звання «народний» та «заслужений». Причому більшість викладачів — випускники саме державного університету.
— Для них університет — на всі 100 відсотків — альма-матер!
— Безперечно. У нас успішно працюють дві спеціалізовані вчені ради з захисту кандидатських дисертацій з п'яти наукових спеціальностей гуманітарного профілю. Зараз вирішуємо питання відкриття ще двох — з природничо-наукової та математичної галузей знань.

У аспірантурі та докторантурі університету навчаються 100 претендентів на наукові ступені з 28 спеціальностей. Видається 5 збірників наукових робіт, публікації яких визнаються Вищою атестаційною комісією при захисті дисертацій. Регулярно друкуються «Чорноморський ботанічний журнал», газета «Університетська панорама» та інформаційно-методичний журнал «Печатное слово». Видавництво університету оперативно забезпечує багатотиражні видання науково-методичної літератури і організаційної документації для студентів.

— Важливою складовою будь-якого вузу є сучасна матеріальна база...
— Наважуся сказати, що ця база у нас відповідає всім вимогам часу. Маємо п'ять навчальних корпусів, три студентських гуртожитки на 1500 місць, бібліотеку з п'ятьма читальними залами, фонд якої складає понад 500 тисяч примірників навчальної, наукової і методичної літератури. Є два актові і три спортивні зали, спортивно-оздоровчий центр на березі Чорного моря, навчально-тренувальний центр з водних видів спорту на Дніпрі, ботанічний сад, обсерваторія, парк сільськогосподарської техніки, музей історії університету, Український культурний центр.

— Юрію Івановичу, якщо не секрет, скільки сьогодні складає річний бюджет вашого вузу?
— Близько 40 мільйонів гривень. При цьому ми не тільки використовуємо державні кошти, а й самі сплачуємо у бюджет досить солідні суми податків.

— Заробляєте на студентах?
— У всьому світі здобуття вищої освіти потребує коштів. Зрозуміло, що це для нас — не самоціль. Я вважаю, що ми повинні частково і самі забезпечувати своє існування. А от щодо фундаментальної науки, організації навчального процесу і побуту студентів, то тут уже держава має виконувати певні зобов'язання. При цьому повинен сказати: останніх три-чотири роки Міністерство освіти і науки України по-справжньому дбає про навчальні заклади, в тому числі — і про наш. У цьому році, скажімо, у нас не виникало жодних проблем з комунальними платежами, обов'язковими платежами за інші послуги, які надаються університетові на забезпечення його життєдіяльності. На студентські гуртожитки (їх ремонт насамперед) міністерство виділило близько 200 тисяч гривень. Там діють і кухні, і ліфти. Замовили й реалізуємо проект гарячого водопостачання гуртожитків. Ось чому студенти вже не віддають перевагу приватним квартирам.
Частину нової літератури придбали за бюджетні кошти, частину одержали від міністерства безкоштовно.

— Херсонський державний університет — один з найбільш інформатизованих вузів країни. Чи не так?
— Згоден. Звітуючи перед колективом у ювілейний рік вузу, я можу сказати, що у нас більше двох десятків зарубіжних партнерів. Серед них — університет «Софія-Антиполіс» міста Ніцца (Франція), з яким нас поєднує процес створення інформаційно-аналітичних систем і технологій, предметне вивчення деяких дисциплін (фізико-математичні і гуманітарні науки). Такі ж проблеми допомагає вирішувати університет міста Евле (Швеція). Давній наш партнер — університет міста Познані (Польща), педагогічні академії Кракова та імені Яна Длугоша із Ченстохови... Разом з польськими вузами ми переймаємося проблемами ботаніки, дошкільного виховання, початкової освіти.

Наші студенти і викладачі стажуються за кордоном (зараз — у Польщі і Німеччині), зарубіжні охоче приїздять до нас. Працюють у вузі викладачі з Польщі, Туреччини, США...
Все разом взяте дозволить нам достойно вписатися в академічний простір Європи і світу.
— Повернемося все ж до ювілею. Що нового з'явилося в університеті, крім нових дисциплін, партнерів, стажерських маршрутів?..
— Напередодні ми відкрили музей наукових колекцій, без якого, я вважаю, класичний університет просто не може існувати. У ньому будуть зібрані гербарії, зібрання метеликів і комах, мінералів і археологічних пам'яток, виявлених і зібраних нашими студентами і викладачами на практиках і в пошукових експедиціях. Відкриваємо власну художню галерею. На черзі — відкриття меморіальної стели, присвяченої пам'яті ректорів і викладачів вузу.

Олег МІШУКОВ :
— Безумовно, 90 років — це поважний вік для будь-якого вузу. Шлях пройдено довгий. За цей час ми підготували близько 150 тисяч фахівців з вищою освітою. На сьогодні у нашому університеті існують 4 інститути, 6 факультетів, освіту здобувають майже 9 тисяч студентів денної, заочної і екстернатної форми навчання. При університеті діє академічний ліцей, випускники якого продовжують навчання не тільки у нас чи в Україні, а й у 16 країнах світу. За останніх 10 років ми відкрили в університеті спеціальностей більше, ніж за попередніх 80 років.

— Чим це пояснити — спрощеною процедурою їх відкриття, нагальною потребою чи...
— ...саме зараз відкрити нову спеціальність набагато складніше, ніж раніше. Треба пройти державну акредитаційні і експертні комісії, фахові ради... Контроль серйозний! Тут справа в іншому. Змінюється обличчя України. Вона трансформується у сучасну європейську державу і тому, безумовно, попит на ринку праці змінюється. У радянські часи, коли ми жили фактично в ізоляції від світу, він був одним, а сьогодні він інший. Сьогодні наш випускник повинен конкурувати на європейському і світовому ринках праці. Він повинен працювати за фахом, а не прислужувати зарубіжним товстосумам чи літнім німецьким фрау, горбатитися на апельсинових плантаціях як раби стародавнього Єгипту в Греції чи Португалії.
Наш студент, якщо він інформатик, математик, філолог, історик, біолог, повинен працювати за фахом! Тому, повторюсь, ми сьогодні відкрили ті спеціальності, які нині необхідні суспільству.
При цьому ми у 90-ті роки минулого століття не збожеволіли і не закрили спеціальності, які не приносили негайного доходу — ту ж фізику чи хімію. Приватним вузам простіше: відкрили спеціальності «економіка» і «право» і на них заробляють гроші. Але ж ми були, є і будемо державним університетом, тому й зберегли ті спеціальності, які на той час, може, не користувалися попитом, для держави і для суспільства. І сьогодні бачимо: вчинили правильно. На спеціальності фізиків і ліриків конкурси почали зростати.

— Суспільство знову гармонізується...
— Україна може відбутися як незалежна держава за кількох обов'язкових умов. Одна з них — розвинута економіка, друга — відроджена духовність. На одних економістах і юристах країну не розбудувати.
Ми відкрили спеціальність «екологія». Вона теж нова. Чорнобильська катастрофа показала, які екологічні виклики може кидати людству цивілізація перед Україною і світом. Студенти навчаються за іншими новими спеціальностями: «дефектологія», «дошкільна освіта», «музика», «хореографія», «образотворче мистецтво». І поруч — «інформатика», «французька філологія», «іспанська філологія». До речі, у нашому вузі сьогодні представлені всі європейські мови і культури: зрозуміло, українська, а також англійська, російська, німецька, французька, іспанська, польська, турецька. На часі відкриття спеціальностей з івриту, однієї зі східних (крім турецької) мов.
Ми сьогодні стовідсотково готуємо фахівців зі всіх спеціальностей, яких потребує сучасна школа. Педагогічні спеціальності становлять педагогічні, решта — непедагогічного профілю. У нас теж студенти навчаються праву й економіці. Але ці спеціальності з'явилися тільки після того, коли стати за кафедру виявили бажання доктори і кандидати наук. У нас вчителі фізвиховання (як у деяких приватних вузах) не викладають право.

— Кадри, як говорив класик, вирішують все. Тільки ж де їх набрати?
— По-перше, ми їх готуємо самі. Нині в аспірантур» і докторантурі університету навчаються близько ста осіб. А десять років тому їх було вісім. Сьогодні у вузі захищаються одна-дві докторських дисертації і 20—22 — кандидатських. У нас є дві спеціалізовані вчені ради з захисту дисертацій, одну з яких очолюю я, другу — професор Марія Іванівна Пентилюк.
Ми завжди розглядали процес виховання і навчання як єдиний, тому велику увагу приділяємо соціалізації студентів. Після закінчення вузів вони мають працювати у людському середовищі. Молоді люди повинні вміти працювати в колективі, будувати з ним свої стосунки, розуміти, що таке корпоративний дух, корпоративна етика тощо. Тому у вузі створена розгалужена система виховної роботи.

— Які її складові? Назвіть дві-три...
— У нас створений Український культурний центр. Є відділ гуманітарної і організаційно-виховної роботи зі студентами. Ми ще десять років тому ввели посади заступників деканів з виховної роботи. Тоді нам міністерство зробило на цей рахунок зауваження. А сьогодні це вже загальноприйнята практика. У студентському містечку також є вихователі. їхнє головне завдання — не стояти над студентами наглядачем, а організовувати їхнє дозвілля, створює умови реалізації їхніх можливостей в громадській діяльності, у спорті, мистецтві, благодійній, місіонерській, волонтерській діяльності. В університеті діють студентський і політичний клуби.
Гармонійному розвиткові майбутніх спеціалістів сприяють фестивалі мистецтв і спартакіади. Студенти виступають і на професійній сцені з відомими артистами України, Росії, зарубіжжя, на кращих майданчиках Херсона, Києва, інших міст і країн.
І навчання, і виховання — це той процес, який допоможе випускникам вузу впевнено почуватися і бути конкурентоспроможним на ринку праці.
Сьогоднішній випускник далеко не той, яким він був 90 років тому. Нині він повинен володіти комп'ютером, державною і хоча б однією з іноземних мов. Не менш важливе вміння створювати і підтримувати комунікативну атмосферу в майбутній діяльності.
По-новому будуємо методичну роботу, керуючись Болонською декларацією, підписаною Україною у 2005 році. Уніфіковуються навчальні програми і плани згідно з європейськими.

— Прощавай, вітчизняний досвід!
— Ми обов'язково збережемо при цьому власні освітні надбання. Болонський процес має багато переваг. Якщо студент здобуває у нас вищу освіту, то навіщо йому переучуватися за кордоном? Тому ми й повинні мата такі плани і програми, такий перелік спеціальностей, який дозволяв би нашому випускнику пройти невеличку перепідготовку і працювати за фахом. Процес, хоч і важко, але йде. Думаю, у найближчі 5—7 років ми просунемося далеко вперед.

— Що у найближчих планах?
— Цього року університет проходить державну атестацію, яка відбувається раз на десятиріччя. Необхідно підтвердити свій четвертий рівень акредитації. І ми це зробимо. Зі спеціальності «правознавство» необхідно отримати третій рівень, який дозволить давати студентам у стінах вузу повну вищу освіту. Є плани щодо відкриття нових спеціальностей в аспірантурі, докторантурі. Впевнений, що ось-ось з'являться спеціалізовані вчені ради з захисту дисертацій із точних наук.
В університеті пройдуть нові наукові міжнародні конференції, будуть підписані нові міжнародні угоди. Попри будь-які політичні вітри, економічні негаразди (аде їх немає?), ми впевнено дивимося у майбутнє. І де б наші випускники у майбутньому не жили і працювали, вони повинні пишатися закладом, який закінчили і який для них назавжди залишиться альма-матер.

Василь ПІДДУБНЯК.
Новий День.-15.11.2007.


Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.