Допомогти «згадати» іврит

22.02.2007

У недержавному навчально-виховному об'єднанні «Хабад», що у Херсоні, навчаються близько 100 дітей єврейської національності. «Хабад» була першою єврейською школою на півдні України (створена 1993 року). Поряд із загальноосвітніми предметами школярі вивчають тут традиції єврейського народу та національну мову – іврит.

Тому, хто не чув цю мову в сім'ї, приступати до вивчення івриту загалом складно. На івриті говорять дуже швидко - спочатку буває важко вловити незнайому мову. До того ж алфавіт єврейської мови складається з одних приголосних (голосні звуки позначаються точками внизу приголосних). Але найважчим для першокласників, які приступають до вивчення івриту, каже вчитель мови та єврейських традицій Лариса Фінк, залишається… звикнути, з якого боку потрібно відкривати зошит: лист та читання в івриті здійснюються праворуч наліво, тому й зошити та книги потрібно відкривати «з кінця».

– У середніх класах на вивчення івриту відводиться 3–4 години на тиждень, – розповідає Лариса Фінк. – Молодшим класникам на знайомство з мовою виділено більше часу, щоб «пробудити» інтерес. У 9 та 11 класах наші учні обов'язково складають іспит на знання івриту. Рівень, якого ми намагаємося досягти, – читання та переклад будь-якого тексту, розуміння розмовної мови. У бібліотеці та кабінеті івриту є не лише підручники з мови для кожного школяра, які нам надсилає Міністерство освіти Ізраїлю, а й художня література, розповіді про традиції.

Також діти можуть послухати промову «в оригіналі» – скажімо, на дисках із записом ізраїльських теленовин. Минулого року наші 11-класники їздили до Ізраїлю та могли повправлятися у знанні івриту. Крім того, є додаткові заняття для тих дітей, чиї батьки прожили в Ізраїлі кілька років і повернулися, щоб вони не втрачали знань.

Минулого навчального року наше Міністерство освіти та науки вперше затвердило програму вивчення івриту – до цього єврейські школи України працювали або за ізраїльськими програмами, або розробляли власні.

За херсонської школи «Хабад» є дитячий садок, у якому вивчення івриту починається вже в середній групі. Що дивно, зазначають викладачі, часто діти, які почали пізно говорити і поки що залишаються «мовчунами», після кількох уроків івриту починають безпомилково називати кольори, цифри єврейською мовою.

- Може, правду кажуть, що кожен єврей у підсвідомості знає свою мову, увібрав її з молоком матері, але... через історичні обставини забув. І треба лише допомогти йому згадати, – каже Лариса Фінк. – Якось двоє наших 6-класників їхали маршруткою і їм потрібно було поговорити про щось своє. Хлопчики почали розмовляти івритом. Звісно, з помилками, але їм самим дуже сподобалося – та й оточуючі реагували на незнайому мову спокійно.

Добре, що сьогодні діти не соромляться говорити рідною мовою навіть в оточенні, яке їх не розуміє, використовують цю мову у повсякденному спілкуванні… - Що дає вивчення національної мови? Комусь ці знання знадобляться, якщо він вирішить виїхати на історичну батьківщину, для інших це мова, за допомогою якої вони зможуть пізнати те, що іншими мовами досконало пізнати не зможуть, – культуру єврейського народу, наприклад, – каже директор школи « Хабад» Віталій Бронштейн. – Загалом вивчення будь-якої мови тренує мозок, дає освітню базу, розширює кругозір. Своїм дітям ми говоримо так: насамперед ми – громадяни України, але пам'ятаємо, що ми – євреї.

Тетяна КІРПА
Гривня, 2007-02-22 (стор. 15)

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.