on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

Перші фотоательє

Нa Херсонщині одним із перших фотографів був Людвіг Маркович Раппепорт. Він закінчив Академію мистецтв за відділом фотографії у Мюнхені. Був придворним фотографом. Дочка Людвіга Марковича згадує, що батько переїхав спочатку до Одеси, де вже були майстри фотосправи, а потім - у Херсон, де й відкрив перше фотоательє. Ось як писав сам Раппепорт: «Фотографія... постійно виконує усякі фотографічні та художні роботи: портрети до натуральної величини, як суто фотографічні, так і акварельні, пастеллю, олійними фарбами, з натури і навіть із старих фотографій, ...за доброякісність та художнє виконання усіх моїх робіт ручусь. При цьому доводжу до відома шановної публіки, що... усі роботи я виконую сам. Ціни найпомірніші» («Юг», № 1907, 6 листопада 1904 p.).

Ще один знаменитий фотограф на Херсонщині - Григорій Володимирович Можаровський. Він народився у 1869 році в м.Миколаєві, дістав середню освіту, самостійною працею почав жити з 17 років. Приватну фотографію Григорій Володимирович відкрив у 1896 році в Херсоні за адресою: вул. 1 Травня (нині вул.Суворова), будинок № 17, працював на власні кошти, мав двох службовців. Ось що згадує старожил Херсона Леонід Петрович Соловйов, 1909 р.н.; «...у приміщенні, яке нині займає фотоательє № 5 «Промінь», знаходилась фотографія Г.Можаровського. На той час це був найкращий фотограф у Херсоні, удостоєний нагороди його Імператорської Високості князя Олександра Михайловича та височайше подарованої імператором у 1904 році золотої медалі для носіння на грудях на Станіславській стрічці. Фотоательє Можаровського займало два поверхи: На першому поверсі розташовувалась приймальня, вестибюль та лабораторія. На другому - знімальний павільйон з боковим денним освітленням через скляний дах. Таке влаштовування залу пояснювалося тим, що електростанції в Херсоні тоді ще не було, і фотографи були позбавлені можливості користуватися при фотозйомках електричним освітленням».

Пам'ять про Григорія Володимировича Можаровського та Людвіга Марковича Раппепорта живе в нашому музеї у документах та фотознімках. Загалом же фотографію кінця ХІХ-початку XX століть представляють на Херсонщині також роботи майстрів В.С. Бернштейна, Л.Г. Коффа, Б. Волковіра, В. Волкова, І. Курзона, Л. Ахтьорова та інших. Роботи багатьох із цих фотографів також є у нашому музеї. Серед імен фотографів того часу зустрічається ім'я сина Людвіга Марковича Раппепорта - Гаврила Людвіговича. Він народився у 1893 році в Херсоні, в юнацькі роки працював у фотографії батька та вчився. З 1923 року Гаврило Людвігович працював у Петрограді фотокореспондентом газети «Червона панорама».

Під час найбільшого голодомору на Херсонщині у 1921-1922 роках він, за власною ініціативою, працюючи у надзвичайно тяжких умовах (голод, тиф, можливість репресій з боку збожеволілого населення), зробив ряд фотографічних знімків, що відбили увесь жах тих випробувань. Знімки, розповсюджені в копіях, репродукціях та плакатах, відтворили повну картину народного лиха. Саме вони були тим найдокументальнішим доказом, що змушував вітчизняні та зарубіжні організації надсилати допомогу голодним. Завдяки роботі Гаврила Людвіговича були врятовані сотні людей. Цінуючи енергію та відданість, з якою працював Г.Л.Раппепорт, повітова комісія боротьби із наслідками голоду поклала на нього завдання створити музей голоду. Він виконав його вже через п'ять місяців, працюючи один, без ніякої допомоги.

Петербурзька «Червона газета» № 70 від 29 березня 1923 року писала: «У числі пам'ятників надзвичайного голоду, що охопив торік Україну, Херсонський музей є ледве не найціннішим у смислі повного виявлення тих моторошних та страшних моментів, котрі випали на долю найбільш потерпілої частини України - Херсонщини. Фотограф-художник Г.Л.Раппепорт, організатор музею, зробив кілька сот винятково цінних в історичному плані знімків, що відображають як жахи голоду, так і заходи місцевого уряду, спрямовані на послаблення бідування на Херсонщині». Ці знімки зберігаються у нашому музеї.
У 20-ті роки XX століття, крім Г.Л.Раппепорта, на Херсонщині працювали такі маловідомі фотографи: Волкінштейн, Євдокимов, Цибульська, Блохін, Коренман, Кіндеско, Гросман, Фланцвейк, Кіршнер Глоцер, Гершкович, Яблонський, Штафинський, Кричевський, Гескіс. Роботи деяких з них також є в Херсонському краєзнавчому музеї. Любителі старовини, ті, хто цікавиться історією краю і, зокрема, історією мистецтва фотографії, можуть відкрити для себе багато цікавого.

Людмила Білай,
молодший науковий співробітник Херсонського краєзнавчого музею
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.