on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Новости региона

30.07.2021, 14:01

Херсонців запрошують до участі у фотоконкурсі для Вікіпедії

30.07.2021, 09:04

Всеукраїнський дистанційний відбірковий Фестиваль-конкурс козацької культури «Козацькі Барви» (Херсонська, Житомирська, Чернігівська області)

30.07.2021, 09:02

У Херсоні відбувся благодійний концерт на підтримку диригента оркестру "Гілея"

Плавні

Заболочені й порослі вологолюбними рослинами низькі береги рік, що затоплюються під час повені. У межах козацького Запорожжя були Дніпровські, Самарські, Інгулецькі та Орільські плавні. Із дерев тут росли здебільшого верба, в'яз, дика груша, вільха і дуб, із чагарників -лоза, із трав - осока, рогіз, куга та очерет. У численних озерах, лиманах і протоках водилося багато риби (короп, карась, лин, щука, окунь, краснопірка, лящ, тараня), а в лісових хащах - всякого звіра (вовк, лисиця, заєць, вепр, дика коза). Плавні були ідеальним пристанищем для найрізноманітніших птахів, особливо водоплавних (лебеді, баклани, пелікани, дикі гуси й качки, чаплі, крячки). Найбільшу площу займали дніпровські плавні, відомі як Великий Луг. Ці плавні поділялися на два великі масиви: Кінські плавні (від о. Хортиці до Микитиного Рогу) і Базавлуцькі (від Кам 'яного Затону до о. Скалозубового).

Для запорозьких козаків плавні мали виключно важливе військово-стратегічне і господарсько-економічне значення, оскільки були неприступними для ворога природними схованками, а також місцями життєво необхідних промислів (рибальство, бортництво, скотарство, мисливство). Подекуди у плавнях (наприклад, на високих пасмах північно-східного закутку Великого Лугу) розташовувались козацькі зимівники та заводи, що заготовляли різний провіант на замовлення Коша, а також козацькі шпиталі й монастирі (наприклад, у Самарських плавнях). До плавневих багатств запорожці ставилися бережливо та економно, як справжні господарі. Тих, хто нівечив природу, суворо карали. З іменами козаків та їх ватажків пов'язано чимало топонімів (зокрема гідронімів). На сьогодні через людське недбальство майже всі плавні, що були у володінні січовиків, або сплюндровані, або зовсім знищені. Найтрагічніша доля спіткала Великий Луг (у 1956-57 затоплений Каховським водосховищем).

В. А. Чабаненко

Література:
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 26-37;
Чабаненко В. Великий Луг Запорозький: Історико-топонімічний словник. - Запоріжжя, 1999

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.