Почув, побачив, записав...
Виявляється, відомий херсонський журналіст Анатолій Кушко в дитинстві та юності не лише збирав кишенькові радіоприймачі і навіть телевізори, а й не менш цінне «надбання людства» - гумор. «Колотитися» серед людей доводилося Анатолію Петровичу чи не щодня - майже три десятиліття представляв Херсонщину в ефірі, будучи власним кореспондентом Українського радіо. А де велелюддя, там неодмінно кумедні випадки, жарти, сміх...
Вдень почуте - ввечері, після роботи, заримоване, бо так, не нами помічено, краще запам’ятовується і швидше поширюється, стає народним і всенародним. Спочатку гуморески у віршованій версії Анатолія Кушка заряджали веселістю радіоефіри й газети, аж поки не дісталися до ще неокупованого кремлівськими пройдисвітами Криму. У Сімферополі у далекому вже 1979 році вийшла збірка гумору і сатири херсонських авторів «Придніпровські усмішки». Упорядник книжки, знаний український гуморист Василь Шаройко «відкрив завісу» творами саме Кушка.
Перша самостійна збірка Анатолія Кушка російською мовою «Секреты жизни» лише підтвердила, що автор не зупинявся на досягнутому. І от маємо нову, ілюстровану відомим художником-карикатуристом Володимиром Адамовичем книжку, назва якої не потребує особливих пояснень: «Смійтесь по-херсонськи!». А по-херсонськи - значить так, як уміють веселитися люди Півдня, гумор у яких - у крові. Кілька штрихів веселим пером - і нате:
Дружина каже чоловіку:
- Ну все крадуть у наші дні!
Якийсь там Лєрмонтов Михайло
Твій вірш поцупив геніально,
Що юним ти писав мені.
Невеликий гумористичний епізод, аза ним - ціле літературне з’явище! Словом, той, хто вже встиг прочитати нещодавно видану книжку Анатолія Кушка, під новорічною ялинкою і не тільки, не сумував. А де веселощі, там здоров’я, яке, відомо, і в аптеці за гроші не купиш. Втім, «ліки від Анатолія Кушка» відпускаються без рецептів, націнки і вікового обмеження.
Григір Рудь
«Новий день».- №4 (5361).- 23.01.2019.- стр.20
