Краса повертається
Реставрація – комплекс робіт, метою яких є обов'язкове повернення до колишнього стану пам'ятки архітектури у всій повноті для продовження його життя. Ансамбль вулиці Суворова завершується чудовою архітектурною пам'яткою, відомою серед херсонців як грязелікарня (Суворова, 37). Серед багатьох інших пам'яток старовини, які занепали і руйнувалися, будівля колишньої Грязелікарні уникла загибелі.
Керівництво ТОВ "Комерційна компанія групи НРБ-Україна", придбавши його на початку 2004 року, надійшло з пам'ятником нестандартно для нашого міста: його не зруйнували, а відреставрували. Коли нам кажуть, що у Херсоні “реставрується” безліч об'єктів – не вірте. Грязелікарня – чи не єдиний приклад повноцінної реставрації архітектурної пам'ятки в нашому місті.
Будівлю було збудовано протягом одного будівельного сезону 1899 року для Товариства взаємного кредиту. Треба сказати, що ця корисна кредитна установа з бездоганною репутацією протягом 25-ти років з самого заснування не мала своєї будівлі. Закладка першого каменю нової будівлі, природно, висвітлювалася місцевою пресою. 4 квітня 1899 року зібралися всі службовці, адміністрація, члени правління Товариства, архітектор Антон Іванович Сварік та гості.
Було здійснено богослужіння, голосно прочитано напис, вирізаний на спеціально виготовленій металевій дошці, де повідомлялася дата закладки, учасники та причетні до закладки особи. Склад правління Херсонського товариства взаємного кредиту було записано на особливому пергаменті, вкладеному разом із цією дошкою у металевий футляр, який опустили під фундамент. Звичайно, був стіл із легкою закускою на вулиці – для робітників, і в старому приміщенні правління – для співробітників Товариства та гостей.
Завдяки тому, що всі будівельні матеріали були підготовлені завчасно, ця прекрасна, багато декорована будівля була збудована восени того ж року!
Революція не пройшла повз цю установу – йому довелося припинити роботу. Але в роки НЕПу Суспільство ненадовго відновило свою діяльність. Які послуги воно надавало? Виконувалися всі банківські операції: прийом внесків на термінові та безстрокові вклади, поточні рахунки, прості та умовні перекази до всіх міст СРСР, грошові та товарні акредитиви. Вевся облік векселів та інших термінових зобов'язань. Видавалися позички під товари та товарні документи.
Виконувалися інкасові операції: комісійна купівля та продаж товарів, прийом товарів на комісію, закупівля та заготівля товарів за дорученням клієнтів. Весь цей спектр послуг, втім, нова влада в 1925 році вважала "буржуазним анахронізмом", частина їх прийняв на себе Держбанк СРСР, і Товариство взаємного кредиту закрилося. Незабаром будинок був переобладнаний під заснований доктором Векслером Інститут фізичних методів лікування (пізніше його називали Бальнеологічною лікарнею або Грязелікарнею).
І ось з початку 2004 року будівлі повернуто не лише його первісний вигляд, а й первісну функцію – найважливішу складову повноцінної реконструкції. Херсонською філією “Укрпроектреконструкція” було проведено дослідження фундаменту та покрівлі. Для будівлі розроблено нову систему стоку води. На цокольному поверсі виявлено невідоме раніше підземне приміщення, де накопичувалися води сусідніх дворових комунікацій. Це і було головною причиною просідання будівлі.
Приміщення очищене та ліквідоване, а водо-, тепло- та каналізаційні комунікації повністю замінені не тільки в будівлі, а й на прилеглій території за рахунок Компанії. Крім того, виконано гідроізоляцію фундаменту. Різьблені елементи столярних виробів (віконних рам) виконані точно за старими формами з нового дерева фірмою "Декор" (створена на базі черкаської філії "Укрреставрації"), а різьблені дубові двері залишені старими.
Відновлено легендарну скульптурну групу з гербом на фасаді. Її контури, зображення на гербі та написи взяті зі старого проекту будівлі, що зберігається в петербурзькому архіві (Дореволюційні проекти банківських будівель були засекречені і зберігалися в спеціальних московських архівах). У листопаді цього року повністю закінчено роботи по фасаду, відновлено декор інтер'єру центрального операційного залу (Овального), інтер'єри Грецької та Мавританської залів. Кімнати-сейфи збережені на своїх місцях. Цікаво, що досі на масивних металевих дверях збереглися емблеми німецької фірми Panzer, які виготовили ці сейфи наприкінці XIX століття. Завершується укладання тротуарної плитки навколо будівлі, яка тепер заслуговує на право бути названим банком-музеєм. Реставрується також і ліпнина з гіпсу, що надає будівлі все більш ошатний і ортодоксальний вигляд.
Цікаво, що до цього замовлення будівельна бригада фірми "Декор" займалася відновленням знаменитого "Будинку з химерами" у Києві – резиденції Президента України. Генеральним підрядником будівельних робіт є “Українська будівельна компанія” (м. Київ), яка готова здати об'єкт у середині грудня.
Проведення подібної реставрації – справа дуже дорога. Але, погодьтеся, це вигідне вкладення грошей, що закладає фундамент хорошої репутації установи. А головне, Херсон збереже невеликий куточок старовини, що нагадує про втрачені, на жаль, традиції культури та смаку. Реставрація колишньої будівлі Грязелікарні піднімає наболілі для нашого міста проблеми. Наші будівлі, пам'ятки архітектури не мають господаря, а так звана “державна” власність залишається предметом крадіжки, шантажу та корупції.
Громадські організації Херсона нині порушують питання про те, щоб перетворити будь-яку архітектурну пам'ятку міста не на тягар, якого хочеться позбутися заради житлової чи офісної багатоповерхівки на його місці, а на джерело доходу для міста, і, що важливо – для підвищення престижу Херсона як культурного центру Півдня України. Будь-яка будівля у місті повинна мати єдиного господаря, зацікавленого у його збереженні та привабливості, щоб не допустити “клаптевих” ремонтів, самодіяльних переробок комунікаційних систем.
Підвал має бути сухим, чистим та експлуатованим, а покрівля – надійною. З господарем архітектурної пам'ятки повинен укладатися охоронний договір із додатком паспорта пам'ятника з архітектурними кресленнями для проведення реставраційних робіт без права зміни первісного вигляду (іноді інтер'єру). Так робиться у цивілізованому світі.
З Грязелікарнею, до речі, виникла звичайна для Херсона проблема. Прибудови, виконані до будівлі Товариства взаємного кредиту ще до революції, чомусь не були включені до складу комплексу для продажу, і приміщення, які природно продовжують фасади будівлі, застарілі і пов'язані комунікаціями з основним корпусом ("літера А"), новий господар за законом не має права ремонтувати. Залишок цілісного майнового комплексу (літери Б, В та Г) за адресою вул. Суворова, 37 залишилися у колишнього власника – міської територіальної громади та перебуває на балансі у лікарні імені Опанаса та Ольги Тропіних. Лікарня не заперечує проти відчуження своєї частини будівлі за умови спрямування викупної суми на цільове використання. Сподіваємося, що реставраційні роботи продовжаться, і не лише за цією адресою.
Поряд з відновленим чудовим пам'ятником особливо вражає навколишня розруха і занепад з прикладами сучасного варварства і жахливої безгосподарності (перегороджена вулиця Михайловича, потворною реконструкцією фактично знищено колишню будівлю костелу (колишній кінотеатр Павлика Морозова), в руїнах нявина). Але ось поглянеш на вишукану досконалість будівлі “Комерційної компанії групи НРБ-Україна”, і хочеться вірити, що цей кут старого Херсона – один із найцікавіших у нашому місті – все ж таки поверне колишню красу.
Сергій Дяченко, архітектор
Газета «Вгору» 15.12.2005
