Рідна мова в рідній школі
22.02.2007
21 лютого – День рідної мови. Сьогодні у світі налічується 46 мов, якими розмовляють одиниці. Серед них, наприклад, уживана колись на Алясці мова еяк. Єдина людина, яка нині нею володіє, –57-річна Марія Сміт-Джоунз. На жаль, розмовляти вона може хіба що сама з собою. В ненабагато кращому становищі перебуває індіанська мова айдахо. Лише п’ятеро чоловік у всьому світі здатні перекинутися між собою кількома словами цією мовою. Зазначені мови майже не мають шансів вижити в сучасному світі… На щастя, ситуація з мовами національних меншин, які проживають на території Украіни, дещо інша
Так, на Херсонщині мешкають представники 115 національностей та народностей, зареєстровані 23 громадські організації національних меншин. Найбільшу активність у суспільно-політичному та культурно-освітньому житті області виявляють єврейський благодійний громадський центр «Хесед Шмуель», обласне молодіжне товариство корейської культури «Юність», обласне відділення Товариства німців України «Відергебурт», обласне польське товариство «Полонія», Херсонській міський центр німецької культури, Херсонське товариство греків, обласний громадський культурно-просвітницький центр турків-месхетинців «Ахалцихе», Херсонська міська громадська організація «Руська національна громада “Русичъ”», Генічеський районний культурно-просвітницький центр кримських татар «Бирлик», вірменська громада Херсонської області. Ці товариства дбають про те, аби діти, які належать до національної громади, знали рідні традиції та звичаї і, звісно ж, мову.
- «З подачі» національних громад у школах Херсонщини як материнську вивчають декілька мов національних меншин, – розповідає ректор Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (ПРІПОПК) Анатолій Зубко. – Але, на жаль, не всі з 500 дітей турків-месхетинців, які компактно проживають у селі Хрестівка Чаплинського району, мають змогу вивчати рідну мову, зокрема через відсутність підручників. Завдяки сприянню місцевої громади вивчення мови відбувається факультативно. Це так званий курс спілкування, який впроваджений за сприяння місцевої громади. А в селищі міського типу Новоолексіївка, що в Генічеському районі, понад 400 учнів школи рідну – кримськотатарську мову – вивчають і як предмет, і факультативно. Підручниками діти забезпечені на 40–50%. Але вони є (підручники з мови друкують у Криму), тож, сподіваємося, ця проблема буде вирішена. Крім того, заняття з кримсько-татарської мови проводять у місцевому дитячому садку № 20. Науково-методичну допомогу національним товариствам надає лабораторія національних меншин, що діє при нашому інституті з 1996 року. Зараз ми вивчаємо можливості відкриття при громадських об’єднаннях національних меншин культурно-освітніх центрів. Там, де не так багато дітей, щоб упроваджувати національну мову як предмет, створюються недільні школи. В них заняття відбуваються у вихідні. Недільні школи працюють у Скадовську – з вивчення старогрецької мови, селі Зміївка Бериславського району, де діти знайомляться зі шведською мовою, а також у селі Партизани Генічеського району – тут вчать ази кримськотатарської мови… В цьому році науково-методична лабораторія національних меншин ПРІПОПК планує розширити «географію» вивчення рідних мов.
- Будемо здійснювати моніторинг мовного середовища у закладах освіти Білозерського, Великоолександрівського та Чаплинського районів щодо відкриття груп із вивчення польської, молдавської, турецько-месхетинської та кримськотатарської мов, – розповідає завідувачка лабораторією, кандидат педагогічних наук Ольга Полєвікова. – До речі, моніторинг мовного середовища у Новій Каховці вже виявив широкі перспективи щодо вивчення тут болгарської мови, є кваліфіковані викладачі. На черзі – питання відродження мови та культури курдів, які проживають у Бериславському та Білозерському районах. Адже можливість вивчати рідну мову повинна бути у кожного...
Тетяна КИРПА
Гривна , 2007-02-22 (стр. 15)
