Архітектура зниклої цивілізації: чи має цінність типова забудова? Розповідаємо на прикладі Херсонської бібліотеки
11.01.2025 23:11Одним з прикладів типової забудови є Херсонська обласна бібліотека імені Гончара. Наразі будівля знаходиться у понівеченому стані через влучання снарядів.
Типова модерністська забудова давно стала темою для гострих дискусій. Хтось вважає, що вона не має жодної цінності, адже позбавлена індивідуальності, а хтось бачить в ній красу та лаконічність. Під час повномасштабної війни проблеми з забудовою радянського періоду загострились, адже багато будівель страждає від обстрілів російської армії, і виникає питання: чи варто відновлювати їх у первісному вигляді?
Одним з прикладів типової забудови є Херсонська обласна бібліотека імені Гончара. Наразі будівля знаходиться у понівеченому стані через влучання снарядів і її подальша доля під питанням. «Хмарочос» поспілкувався з експертами у сфері архітектури та мистецтвознавства і дізнався про історію бібліотеки, появу типової забудови в Україні, її переваги та недоліки, а також цінність таких будівель.
Типові проєкти – це лише радянський спадок?
Типові проєкти зʼявилися ще у стародавньому світі – варто лише подивитись на храми цього періоду, розповідає музейний фахівець та архітектор родом з Херсона Сергій Дяченко. У часи Російської імперії типове будівництво також практикували, адже кожен індивідуальний проєкт потрібно було затверджувати у Петербурзі, а це займало багато часу. Тож процедуру вирішили спростити: досвідчені архітектори розробляли архітектурні проєкти, які потім формували в альбоми та розсилали по губернських центрах, розповідає Дяченко. Людина, що планувала звести будівлю, обирала проєкт, який їй був більше до вподоби, сплачувала за нього податок і могла розпочинати будівництво. Якщо ж власник ділянки обирав самостійну розробку проєкту, на це могло піти кілька років та значно більше коштів, каже Сергій.
Зрештою архітекторів-практиків майже не залишилось, адже їх замінили конструктори та технологи. Коли Радянський Союз розпався, виникла гостра потреба в архітекторах, а їх майже не було, розповідає Дяченко.
«Ми втратили величезний пласт практичної архітектурної школи. В результаті, кінець 1990-х і перша половина 2000-х були тотальним архітектурним жахом по всій країні», – констатує архітектор. Типове будівництво вбило творчу складову в архітектурі – на це сильно вплинула закритість країни та неможливість обмінюватись досвідом з іноземними колегами, розповідає Дяченко.
Як виглядав радянський типовий модернізм?
Львівський архітектор Віталій Шуляр свого часу намагався виділити риси, характерні радянській архітектурі. Серед них він виокремив використання збірних конструкцій, більше використання скла та синтетичних матеріалів, а також спрямованість на синтез мистецтв у громадських спорудах. Натомість Павло Кравчук вважає, що радянську типову забудову складно виділити з-поміж світового модернізму – вона так само слідувала принципам видатного французького архітектора Ле Корбюзьє.
Бібліотека імені Гончара у Херсоні:
типовий чи повторний проєкт?
Херсонська обласна наукова бібліотека імені Олександра Гончара є одним з яскравих прикладів херсонського модернізму. Бібліотека ім. Гончара – одна з найбільших на Півдні України, а її сховище розраховане на 1.2 мільйона томів. Існують чутки, що у 1980 році у Херсоні мали відбуватись змагання в межах Олімпіади, тож місто приводили до ладу, розповідає Сергій Дяченко.
Вперше проєкт бібліотеки розробили у 1966 році у Волгограді, проте через проблеми з фінансуванням, будівництво затягнулось на багато років. У 1967 році бібліотеку за таким же проєктом почали будувати у Тамбові. У цей час херсонська архітекторка Галина Авраменко саме їздила країною у пошуках проєкту бібліотеки для Херсона – волгоградський проєкт припав їй до душі, тож його вирішили реалізувати.
У 1977 році, за два роки до закінчення будівництва бібліотеки у Тамбові, у Херсоні почали зводити бібліотеку за повторним проєктом, розповідає Сергій. Він є саме повторним, адже початково його не планували використовувати масово. На відміну від інших двох бібліотек, які оточені іншою забудовою, Херсонську бібліотеку звели на схилі.
Херсонський проєкт є найкращим, вважає Дяченко – це також підтвердили автори перших двох бібліотек. Найбільше Херсонську бібліотеку з-поміж інших вирізняє її розташування на схилі, завдяки чому вона виразно виділяється серед іншої забудови та має чудовий краєвид на Дніпро і лівий берег. Окрім цього, у херсонському проєкті додали контрастну основу будівлі, підібрали вдалу ширину сонцезахисних панелей, додали природне освітлення в стелі та знайшли ідеальне співвідношення ширини скління і верхньої частини будівлі, розповідає Сергій.
Біля бібліотеки також звели кілька басейнів, які повинні були регулювати температуру приміщення. Проте, як і в перших двох бібліотеках, ця система не спрацювала, тож басейни майже все своє існування були пустими. Поруч з бібліотекою планували звести виставковий центр, який мав каскадом спускатись до Дніпра, проте на цю ідею не вистачило фінансування, розповідає Дяченко.
Що з бібліотекою зараз?
До повномасштабного вторгнення бібліотека зберігала свій первинний вигляд – окрім вікон. Їх вирішили замінити, бо оригінальні вікна були зроблені неякісно – взимку в бібліотеці було холодно, а влітку – надто спекотно, розповідає Дяченко. Малюнок віконної рами обрали не такий, як передбачав проєкт, тож це зіпсувало загальний вигляд будівлі, додає він.
На жаль, повномасштабна війна сильно понівечила будівлю. Перший раз будівля постраждала під час деокупації, коли російська армія підірвала флагшток поблизу бібліотеки – тоді в ній частково вибило вікна, розповідає історик Леонід Марущак, який займався евакуацією бібліотеки у рамках проєкту «Музей відкрито на ремонт». Під час відступу з міста російські війська пограбували бібліотеку та вивезли звідти рідкісні видання – деяким з них було по кілька сотень років. Після деокупації вони ще кілька разів обстрілювали будівлю, через що вона зазнала значних руйнувань, а після одного з влучань в бібліотеці сталась пожежа. На щастя, бібліотечні фонди були частково евакуйовані, розповідає Леонід.
«Основною цінністю Херсонської бібліотеки є її розташування, проте саме воно і стало причиною руйнування. Під час війни така виразна споруда на березі річки одразу перетворюється на ціль», – розповідає Марущак.
Конструктивно будівлю можна відремонтувати, вважає Дяченко, адже залізобетонні конструкції сягають глибоко в землю. Проте на місцевому рівні попередньо ухвалили рішення бібліотеку не відновлювати.
5.06.2024
