Про національну гордість поляків та українців

Пам'ять і повага до тих, хто жив раніше, а зараз перебуває в іншому світі, є вкрай важливими як для окремо взятої людини, так і для суспільства в цілому. Бо лише за наявності цих складових людина справді є людиною, а суспільство - суспільством.

Не заперечуватиму: у поляків пам'ять про своїх громадян і повага до них на високому рівні. Про це ще раз засвідчив візит численної і представницької польської делегації у Херсон з нагоди 70-річчя смерті визначного громадського діяча Польщі генерала Маріуша Заруського, який помер у нашому місті 8 квітня 1941 року і тут похований.

На урочисті заходи по вшануванню польського генерала, що відбулися у Херсоні 18 квітня, з Польщі прибули загалом 150 чоловік - польські урядовці, військовослужбовці, моряки, альпіністи, представники гірничорятувальної служби, спортсмени, харцери різних поколінь. Про важливість для поляків цих заходів красномовно говорить і те, що делегацію очолив керівник канцелярії Президента Республіки Польща міністр Яцек Міхаловскі.

Маріуш Заруський справді багато значить для поляків. Бригадний генерал польської армії, громадський діяч, фотограф, художник, поет і прозаїк, матрос та мандрівник, засновник польської гірничорятувальної служби - все це про нього. «Це людина, у якої тисячі молодих людей вчилися ходити в гори, ходити в море, розуміти, як працювати разом», - зазначив у своїй промові на старому міському цвинтарі перед могилою генерала Яцек Міхаловскі.

Генерал Заруський до цього часу живе в пам’яті польського суспільства. Досить красномовний факт: його ім’я носять 40 польських шкіл, де навчаються і виховуються майбутні громадяни Польщі. А про ще один красномовний факт повідомили безпосередньо на урочистостях у Херсоні: могилу генерала Маріуша Заруського, що знаходиться на старому херсонському цвинтарі, передано під опіку Польської держави. Відтепер цією могилою безпосередньо опікуватиметься польська Рада охорони пам’яті битв і мучеництва.

Під час церемонії на цвинтарі, в якій взяли участь представники польської делегації, обласної і міської влади, духовенства, журналісти українських і польських ЗМІ, могила генерала справді виглядала урочисто - з почесною вартою польських військових та харцерів (скаутів), вкрита польським прапором, вінками і квітами. Був тут і вінок від Президента Республіки Польща Броніслава Комаровського.

Не секрет: до візиту поважної польської делегації у Херсоні могилу генерала впорядкували заздалегідь. На цвинтарі наводили порядок працівники органів влади, представники молодіжних організацій, комунальники. Цифри працюючих вражали. Зокрема, 7 квітня, за інформацією сайту облдержадміністрації, на впорядкуванні могили генерала Заруського працювали близько 150 чоловік!

Важко навіть уявити...
Та, зрештою, все тут, як кажуть, було б добре, якби не кілька «але», що стосуються пам’яті інших людей, яким долею судилося спочивати вічним сном поряд з польським генералом на одному цвинтарі. Від центрального входу цвинтаря до могили генерала зробили серед інших могил досить широку доріжку, посипану дрібною крихтою гравію - щоб був простір для ходи учасників урочистості. Але що там було у них під ногами - чи тільки курна крихта?

Не можна було не звернути увагу і на те, що впродовж доріжки - свіжопофарбовані огорожі могил, немає заростей чагарників. Справді - прибрали. Проте, це різко денонсувало із заростями в інший бік від центрального входу і станом огорож за пару метрів далі від пофарбованого. Чи бачили це поляки? Безперечно, не могли не бачити. Що вони про нас подумали і як будуть ставитись?

А далі - більше. Поряд з могилою генерала Заруського знаходяться інші могили. На них немає ні могильних пам’ятників, ні хрестів, ні огорож. Просто земляні надгробки, порослі травою. На моїх очах старший за віком поляк випадково в тісняві поставив ногу на один з них і сахнувся назад. Проте багато хто з учасників заходу - як з української, так і польської сторони - серед натовпу змушені були просто ходити по цих похованнях. А юнаки навіть стали на одне із них - щоб краще бачити. Можливо, навіть не усвідомлюючи - ЩО це за підвищення.

Чи можливо було б побачити таке на цвинтарі в Польщі? Тим більше, коли б туди приїхали іноземні гості для вшанування похованих там своїх громадян? Звісно, церемонія, що відбулася у Херсоні біля могили генерала Заруського, подія не рядова. І важлива не лише для поляків, але й для нас. Шеф канцелярії Президента Республіки Польща, зокрема, не виключає, що у наступному році на річницю смерті генерала в Херсон прибуде Президент Республіки Польща Броніслав Комаровський. І це й справді можливо, адже дві наші країни мають спільну роботу - Євро-2012.

І те, що в Херсон цьогоріч вшановувати пам’ять генерала Заруського приїхало багато молоді - теж символічно. Яцек Міхаловскі вважає, що для розвитку відносин України та Польщі зараз немає нічого важливішого, ніж налагодження мостів порозуміння і дружби між українською і польською молоддю.
«Польська молодь повинна познайомитись з українською. Українська повинна познайомитись з польською. Нам треба побудувати дуже багато мостів між цими молодими поколіннями. Разом - для майбутнього», - сказав керівник канцелярії Президента Республіки Польща.

Тільки чи зробимо ми висновки з цьогорічного вшанування? Чи на честь приїзду президента сусідньої держави знову зробимо, пробачте, «потьомкінське кладовище»?
І ще деталь. Коли під час церемонії з якихось причин не прозвучала музика польського гімну, поляки не розгубилися - всі дружно його заспівали. І це було гарно. Коли звучав наш гімн, хору не вийшло. Співали його всього кілька чоловік - серед них, до речі, секретар міської ради Зоя Бережна та заступник губернатора Андрій Яценко. Що ж, ми такі, які ми є...

Тетяна Ведєнєєва
“Херсон маркет плюс”.- № 16 (274).- 21-27.04.2011.- стор.7

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.