on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новини регіону

06.07.2024, 00:02

На міжнародному кінофестивалі в Ірландії покажуть стрічку “Редакція”

  12 липня на міжнародному кінофестивалі  “Galway ...
05.07.2024, 23:56

На війні загинув письменник із Херсонщини Василь Паламарчук

  3 липня на східному напрямку в бою поліг військовий із Херсонщини ...
05.07.2024, 23:46

З народної у заслужену: колаборанти з Херсонщини Рубльова та Максимов отримали звання від РФ

  У Кремлі колаборантам із Херсонщини Ружені Рубльовій та Євгену ...

 

В Асканії-Нова – «Бебі-бум»!

 

А ще, якщо поспішити, у дендрологічному парку біосферного заповідника Асканія-Нова можна застати квітучим… тюльпанове дерево.

Обійти землю за день? Легко!
Багато жителів Херсонщини востаннє відвідували Асканію-Нова ще у шкільні роки, а то й, на свій сором, зовсім тут не були. Тим часом щоб виправити цю непробачну помилку - адже заповідник всесвітньо відомий! - Багато не потрібно. Зокрема, бажання провести вихідний день не на дивані чи пляжі та порівняно невеликі фінансові витрати. Так, в одній із херсонських турфірм вартість поїздки для однієї особи становить 115 гривень. У цю суму входять дорога в обидва кінці комфортабельним автобусом з кондиціонером, послуги «провожатого», екскурсії в дендрологічний парк і зоопарк Асканії-Нова. Словом, вирушаємо у подорож!

З Херсона до заповідника, який тепер носить ім'я його засновника – спадкового російського дворянина Фрідріха Фальц-Фейна, який зберіг на своїх землях первозданну природу типчаково-ковилового степу, домчали всього за дві години. Вивантажуємося. Добре, що для туристів біля входу в дендропарк встановили столики і лавки, і подорожнім, що зголодніли, не потрібно «на колінах» уплітати свої «припаси» – все культурно. Тут же, прямо на вулиці, кран із водою. «Самітне місце» тут же недалеко. Щоправда, відокремленим назвати його можна з натяжкою - це "санвузол" радянського типу з трьома "посадковими місцями" з перегородками. Але це так, до речі. Проте скористатися ним можна безкоштовно.

Залишаємо цивілізацію та слідуємо за екскурсоводом у дендрологічний парк. Він унікальний тим, що тут немає природної деревини: масиви лісу, рідкісні види дерев і чагарників, ставки – все це в степу створено руками людини. Тут є рослини зі Східної та Центральної Азії, Північної Америки, Сибіру, середземноморського узбережжя… Уф, таке враження, що Землю за один день обійшов! Чого варте лише тюльпанове дерево – гість із Північної Америки. Нам пощастило: хоч дерево вже закінчує цвісти, але на ньому є ще помаранчеві тюльпанчики. Краса!
Довелося побачити і «екзоту» гінкго білоба. При згадці цього дерева учасниці нашої екскурсійної групи, не змовляючись, хором видали захоплений вигук: адже гінкго білоба – це лікарський засіб для пам'яті. А ось ліщина. «Восени на ній багато горіхів, але зібрати їх ми не встигаємо, – усміхається наша гід. – Білочки навперебій готують на зиму запаси».

Де чаював імператор.
Під ногами хрумтить сірий пісок – справжній морський, пояснює екскурсовод. Він добре утримує вологу. Повсюдно тебе супроводжує дзюрчання струмочків, що біжать неглибокими канальцями. Це унікальна система поливу – за допомогою артезіанської води. Співробітники парку можуть регулювати напрям води, і таким чином без вологи ніхто з вихованців парку не залишається.
Ідемо широкою алеєю, і тут дорогу нам переходить… удод. Так-так, саме переходить - не поспішаючи: що йому метушитися - він же вдома. Насамкінець цей птах з чубком все-таки змахнув крилами, ніби спеціально для нас зробивши в повітрі «коло пошани».

Вдалині на галявині видніються чотири великі сосни. Підходимо ближче – їх уже п'ять, а за кілька кроків з'ясовується, що сосен… шість. Ось уже справді «заблукали в трьох соснах»! Виявляється, щоб у дендропарку було таке диво, Фальц-Фейн спеціально виписав свого друга-художника. Він і розрахував, з якої точки парку скільки дерев буде видно.
Дендропарк був закладений у 1887–1893 роках, і багатьом місцевим деревам вже по 130 років – можна лише уявити, що вони бачили за своє життя. Деякі з них пам'ятають навіть імператора Миколи II, який у 1914-му приїжджав до Асканії-Нової і пив чай із Фрідріхом Фальц-Фейном у парковій альтанці – на березі ставка, якраз навпроти грота. А в ньому, до речі, за радянських часів знімали сцену з фільму «Діти капітана Гранта» – коли Роберт співає свою «Пісеньку про капітана», і відбувається начебто в Альпах.
Робимо невеликий «привал» на березі ставка – нагодувати тутешніх рибок. Щойно встигаємо дістати припасений хліб, зграйка карасіків – тут як тут: снідати давно пора! Поки рибки ловлять крихти, жаби філософськи завмерли у водній гладі, виставивши на поверхню голови. Що тут скажеш – царівни.

"Населення" - виключно мирне.
Взагалі, живність тут поводиться так, ніби дає зрозуміти: це не ви приїхали на неї подивитися - це вона вам дозволяє милуватися.
У зоопарку неподалік входу та пам'ятника засновнику заповідника, який відкрили минулого року, у тіні рослин на клумбі прилягли павичі. Людей вони не бояться, не заперечували, коли натовп туристів потривожив їхній спокій і почав фотографувати птахів. Парочка інших павичів, рятуючись від полуденної спеки, застрибнула на дерево, звісивши з гілки розкішні хвости і не забуваючи час від часу голосом сповіщати про свою присутність. Ось уже воістину «зовнішність ангельська, голос диявольський»!

Перейшовши через Місток бажань - звичайно, загадавши бажання і кинувши у воду монетку, - виходимо до великої водойми. Ось де справжній пташиний базар! Гуси-лебеді підпливають до самого берега, щоб скуштувати хліба чи печива. На наші частування відгукнулися всі, крім одного білого лебедя. Він раптом почав «показові виступи»: не звертаючи ні на кого уваги, склав крила назад і гордо проплив уздовж берегів метрів десять, потім розвернувся і поплив назад. І так – багато разів. Дивлячись на цей неперевершений танець Чайковський міг би написати своє «Лебедине озеро».

Щит біля входу до зоопарку повідомив нас, що з часу заснування, 1874 року, тут за традицією містять лише мирних травоїдних копитних – хижакам «вхід заборонено». У тому, що тутешнє «населення» виключно миролюбне, можемо переконатись у першого ж вольєру. Хоча годувати живність в Асканії-Нова, за великим рахунком, не дозволяється, але якщо частування «правильне», протягнути його мешканцю зоопарку можна. Жалюгідні туристки з нашої групи припасли для лами та ослика моркву та капустку. А ослик, що виявився ослицею, та ще й чекає малюка, слухняно стояв біля огорожі, поки дітлахи в захваті його гладили. До речі, нині в зоопарку справжній «бебі-бум». «На зносях» була й друга ослиця, а самки оленя та цапа розродилися буквально кілька днів тому.

Нам, міським жителям, було цікаво подивитися і на двогорбого верблюда («Це наш Юліанчик, – повідомила екскурсовод. – Він дуже гарний: за 4 роки жодного разу ні в кого не плюнув!»), і на буйволів, і на страусів… Жаль тільки, що до заповідного степу туристів зараз не возять – як нам пояснили, через спеку. Що ж, буде чудова нагода повернутися в Асканію-Нова восени!


Тетяна КІРПА // Суботній Випуск № 27 (503) 01.07.2011 (стор. 5)
www.grivna.ks.ua/v_askanii_nova__bebi_bum.htm

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.