on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Новости региона

23.06.2021, 12:09

До Херсона їде фотовиставка «Обличчя нових громад»

18.06.2021, 11:55

У Херсоні відбудеться концерт нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Оранжерея»

15.06.2021, 15:39

У липні херсонці зможуть відвідати фестиваль театрів "Молоко"

Сонцебризний талант

20.09.2007

З-поміж поетів-шістдесятників помітно вирізняється ім'я нашого краянина Володимира Куликівського. Родом із Балти, що на Одещині, він багато років прожив у Херсоні. Власне, тут і розкрилився його сонцебризний талант.
Приїхавши до нашого міста ще юнаком, поет швидко влився у літературний процес Таврії. До речі, на початку 60-х в Україні значно активізувався творчий порив у колі обдарованої молоді. Поетичні вечори, дискусії, зустрічі в трудових колективах - все це стимулювало юних літераторів на нові пошуки.

Пригадую, з яким запалом проходили літературні четверги. І чи не першу скрипку на них грав енергійний Володимир Куликівський, уже тоді автор двох збірок поезій - «Подарунок» та «Зелені ритми». Остання з названих книжок ходила по руках, як твори Драча. Вінграновського, Павличка...
Ліричний почерк Володимира Куликівського був настільки оригінальним і свіжим, що юні поети запам'ятовували окремі строфи і читали їх з неабияким захопленням по пам'яті.

Володимир Куликівський був одним з найактивніших авторів газети «Ленінський прапор» (нині «Новий день»). Його добірки віршів, римовані репортажі робили тодішньому молодіжному часопису особливо привабливий імідж. Володимир Петрович пішов у засвіти в останній день травня 1985 року, в розповні задумів і творчих сил... У 1992-му його посмертно було прийнято до лав Національної спілки письменників України. Того ж літа у столичному видавництві «Український письменник» побачила світ книга поета «Відтворення». Вірші, поеми, казки Володимира Куликівського завдяки турботливому ставленню до архіву поета вдови Віри Авер'янової виходять друком і сьогодні.
Коли один стою над голубим Дніпром,
А ранок осені плете вінки шовкові —
І тихий шепіт хвиль, і вітер в срібній мові —
Все озивається в мені добром.

Валерій КУЛИК, член Національної сішки письменників України.
Новий День.-20. 09.2007


Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.